Усі гетьмани України. Легенди. Міфи. Біографії

Усi гетьмани Украiни. Легенди. Мiфи. Бiографii

Ігор Анатолiйович Коляда

Олександр Петрович Реент

Історичне досье

Украiнська Гетьманська держава за роки свого iснування мала 17 гетьманiв. Усi вони були носiями iдеi незалежноi самостiйноi Украiнськоi держави. Втiленню цiеi iдеi в життя вони присвятили все свое життя, поставивши за мету вибороти звiльнення украiнського народу вiд панування чужинцiв. Дiяти цим гетьманам довелося в найскладнiших, найтяжчих, iнодi найтрагiчнiших для Украiни iсторичних умовах.

Дмитро Вишневецький прагнув звiльнити пiвденнi украiнськi степи вiд панування ханських орд, знищити турец ькi фортецi в пониззях Днiпра, а згодом i оволодiти Чорноморським узбережжям. Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа належали до тих постатей, чиiми iменами називають епохи. Окремi нариси в книжцi присвяченi Івану Виговському, Петру Дорошенку, Пилипу Орлику – видатним державним й полiтичним дiячам, талановитим дипломатам.

У книжцi надаеться правдивий i об'ективний життепис цих, а також iнших найвищих вiйськових керiвникiв украiнського козацтва.

Олександр Реент, Ігор Коляда

Усi гетьмани Украiни: Легенди. Мiфи. Бiографii

Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду!

Слово до читача

Христос воскрес на третiй день по смертi. І сказав до учнiв своiх: «Так написано е, І так потрiбно було постраждати Христовi, І воскреснути з мертвих дня третього, І щоб Ймення, І прощення грiхiв мiж народами усiх, вiд Єрусалима почавши».

Коли думаеш про свiй народ, приходить на пам’ять «Скорбна мати» П. Тичини:

Ідiте в Украiну,

Заходьте у кожну хату —

Ачей вам там покажуть

Хоч тiнь його розп’яту.

О Украiнська земле! Ти – сто разiв розтерзана, двiстi – розп’ята, осквернена, обпльована, забита. Чи прийде твое Воскресiння?!

Мабуть, е щось спiльне у долi Твоiй зi Спасителем…

До розп’яття i воскресiння була Тайна Вечеря.

«…Ісус узяв хлiб, i поблагословив, поламав, i давав Своiм Учням, І казав: “Приймiть, споживайте, – це тiло Мое”. А взявши чашу, i подяку вчинивши, Вiн подав iм i сказав: “Пийте з неi всi, бо це кров Моя Нового Завiту, що за багатьох проливаеться на вiдпущення грiхiв!”»

Ы ми споживали тiло брата свого, проливали сторiками кров козацького роду, проклинаючи, забували та нехтували нашою прадiдiвською славетною минувшиною. Забуваючи, плюндрували козацькi могили.

Зраду чинили Історii нашiй.

І була Юдина зрада.