Усі гетьмани України. Легенди. Міфи. Біографії

Будуючи замок, Вишневецький намагався укрiпити його, як фортецю, i тому просив у короля гармат, обслугу тощо. Але Сигiзмунд-Август, який прагнув лише змiцнення кордону проти кримського хана Давлет-Гiрея i стояв за дружбу з ним, вiдмовив Вишневецькому. Сигiзмунда-Августа не на жарт стурбувала активнiсть князя, котрий вирiшив звiльнити вiд татар Дике Поле i навiть усе Причорномор’я. Але ж це не входило до iнтересiв короля, i вiн спробував якимось чином вiдкликати Вишневецького з Низу. Водночас, добре розумiючи, що насильно вiдiрвати князя вiд козакiв неможливо, король вдався до хитрощiв i запропонував «послати йому якiсь дарунки i написати, аби до нас приiхав на якийсь короткий час…».

«А на його мiсце казали iхати з ротою, – писав вiн далi, – його стриечному братовi i залишитися на тому мiсцi, аж поки той вернеться. Здаеться, таким чином добре буде його звести».

Вишневецький скористався сутичкою мiж Московською державою i Кримом, i його поява на iсторичнiй аренi збiглася з тим, що цар Іван IV вирядив два вiйськовi загони проти Кримського ханства: один пiд командуванням воеводи Чулкова спустився рiчкою Доном, а другий пiд начальством дяка Ржевського попрямував у долину Днiпра.

У цей час князь Вишневецький здiйснив свою першу вiйськову операцiю проти татар.

Вiн органiзував похiд на Іслам-Кермен, з тим щоб за рахунок здобутих трофеiв змiцнити Хортицьке укрiплення. Увiрвавшись до замку Іслам-Кермена, козацькi загони дощенту пограбували його, потiм спалили, а гармати вивезли у Хортицьку фортецю.

Розгнiваний Давлет-Гiрей шле лист за листом Сигiз-мунду-Августу, вимагаючи приборкати козакiв i Вишне-вецького. Король, однак, вiдповiв, що Вишневецького на Днiпро не посилав. «Можете мiркувати з того, – писав Сигiзмунд, – що i до цесаря турецького вiн ходив проти волi нашоi, а як там його прийнято, самi знаете: повернувшись до держави нашоi, вiн розповiдав, що дiстав дарунки i у тебе, брата нашого, ласку мав. Через те ми й доручили йому степову сторожу, бо переконанi, що вiн пiдтримуватиме стосунки з вашими людьми, зазнавши вiд вас ласки».

Король Сигiзмунд-Август не знав, що Вишневецький, не сподiваючись ласки вiд нього, вже давно налаштовуе зносини з Москвою.

У березнi 1556 року, коли московський уряд органiзував похiд на Крим, очолюваний дяком Ржевським, до нього приедналося 300 душ iз козакiв Вишневецького на чолi або з ним, або з одним iз його помiчникiв отаманом Млин-ським (вiн же – Мине).