Вільгельм Котарбінський

Вiльгельм Котарбiнський

Ірина Сергiiвна Потанiна

Знаменитi украiнцi

Вiльгельм Олександрович Котарбiнський (1848–1921) – видатний украiнський художник польського походження. Монументалiст, яскравий представник академiзму та символiзму в живописi. Працював над розписами Володимирського собору разом з iншими знаменитими художниками. Його картини прикрашали вiтальнi цiнителiв мистецтв.

Постать В. Котарбiнського малодослiджена в украiнському мистецтвi, у ХХ ст. вiн був майже забутий. Книга стисло висвiтлюе життевий i творчий шлях цього непересiчного митця.

У форматi PDF A4 був сбережений видавничий дизайн.

Ірина Потанiна

Вiльгельм Котарбiнський

Серiя «Знаменитi украiнцi» заснована у 2009 роцi

Переклад з росiйськоi В. М. Верховеня

Художник-оформлювач Є. В. Вдовиченко

© І. С. Потанiна, 2014

© В. М. Верховень, переклад украiнською, 2021

© Є. В. Вдовиченко, художне оформлення, 2021

© Видавництво «Фолiо», марка серii, 2009

* * *

Вступ

Звичайний дивовижний художник

Пригода на могилi

«Киiв – батькiвщина чудес!» – любив говорити той, кому присвячено цю книгу: непогамовний романтик, генiальний художник, таемничий мiстик i при цьому напрочуд свiтла людина – Вiльгельм Олександрович Котарбiнський.

Маючи своерiдне почуття гумору i вмiння по-фiлософськи ставитися до будь-яких життевих труднощiв, вiн особливо часто вживав цей вислiв пiсля 1917 року, причому в ситуацiях, у яких людина менш аристократична, найiмовiрнiше, просто вдалася б до неподобних слiв. І йшлося не стiльки про мiстику, скiльки про навколишнiй бедлам. Але на те й Киiв, щоб одне з одним завжди було неподiльним.

– Киiв – батькiвщина чудес! – з неприхованим сарказмом i явно цитуючи класика, вимовив один мiй знайомий на могилi Вiльгельма Котарбiнського.

За кiлька годин до цього, отримавши повiдомлення про те, що могилу художника перетворено на руiну, ми – якраз були в Киевi – облишили усi справи й поспiшили на Байкове кладовище. Нашим очам постала незаймана, доглянута могила i, судячи з численних слiдiв навколо, сюди часто навiдувалися.

Повiдомлення про те, що останне пристановище генiя зруйновано i могилу збираються от-от знести, виявилося фейком. Ми поiронiзували на тему цiлковитого безладу з перевiркою фактiв у сучасних ЗМІ, поклали квiти й хотiли вже йти, як раптом помiтили двох iмпозантних пань. Довгi спiдницi, високi пiдбори, крисатi капелюхи, шлейф парфумiв i неймовiрна постава в обох.