На нашем сайте вы можете читать онлайн «Добрий ангел смерті». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Детективы, Современные детективы. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Добрий ангел смерті

Автор
Дата выхода
26 мая 2020
Краткое содержание книги Добрий ангел смерті, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Добрий ангел смерті. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Андрей Курков) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
До рук головного героя гостросюжетного роману Андрія Куркова «Добрий ангел смерті» Миколи Сотникова потрапляють якісь таємничі документи. Ховаючись від людей, які будь-що хочуть їми заволодіти, він вирушає в подорож до Каспійського моря. Поїздка виявляється дуже ризикованою і кардинально змінює життя героя.
Добрий ангел смерті читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Добрий ангел смерті без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Далекий тремтячий горизонт схиляв до роздумiв, i стан мiй був у цей момент таким, що я спокiйно сприймав усе, що зi мною вiдбувалось, i вже не злився нi на себе, що забрався в безживнi мiсця з дивною авантюрною метою, нi на небiжчика Гершовича, якого я потривожив, а вiн менi ж пiдказав напрямок цiеi подорожi. Втiм, не через нього я вирушив сюди. Скорiше погроза невiдомих менi бандитiв, плани яких я порушив, пiдштовхнула мене в дорогу. Пiдштовхнула рiзко, навiть не залишивши часу на пiдготовку.
І зробилося менi раптом на хвилинку сумно.
Я втупився завороженим поглядом у тремтячу лiнiю горизонту. Побачив якийсь далекий кораблик, що кiлька хвилин плив прямо по цiй лiнii, а потiм зник, вирушивши далi, за обрiй. Коли полуденна спека спала i вже, здавалося, бiльше тепла пiднiмаеться вiд пiску вгору, нiж iде вниз вiд сонця, я знову пiднявся на плато i пiшов далi.
Цього разу я йшов довго. Години чотири. І йшов би ще, якби раптом не побачив вицвiлий на сонцi клапоть брезенту, що стирчить iз пiску. Проста цiкавiсть змусила мене потягнути цей брезент на себе. Пiсок не вiдпускав його, i це мене розпалило. Я скинув рюкзак i, розчистивши пiсок над брезентом руками, знову потягнув. Брезент трохи пiддався, але буквально на десять-п’ятнадцять сантиметрiв. Я знову розгрiбав пiсок руками, намагаючись вивiльнити жорсткий матерiал.
Втомився неймовiрно, i знову стало парко – вже бiльше вiд фiзичних зусиль, нiж вiд завислого на небi сонця. Пiт котився з мене частими краплями, падав на пiсок i тут же зникав, тiльки на якусь мить затемнiв пiсок живою вологою. Я присiв бiля цього намету, вiддихався. Незважаючи на втому, я був дуже радий знахiдцi – адже немов дiм знайшов! Тепер можна i вiд дощу сховатись, i вiд сонця… Щоправда, пiди зараз дощ – не захотiлося б менi вiд нього ховатися.
Залишивши трофей на пiску, я пiшов до моря, скупався. А повернувшись, вирiшив витрусити пiсок iз нутрощiв намету й подумати про можливе його використання найближчоi ночi, тим бiльше, що тiло вимагало вiдпочинку.
Трохи заплутавшись у мотузках, я все-таки розпустив iх i розпластав намет на пiску.









