Данило Апостол

Вперше прiзвище Апостол засвiдчено 1649 року в козацькому реестрi вiйська Богдана Хмельницького у списку Андрiiвськоi сотнi Миргородського полку. Це й був Павло Охрiмович Апостол (1618—1678), волоський найманець, який вступив на службу до польського короля Владислава IV Вази, потiм служив ротмiстром у Яреми Вишневецького, а згодом перейшов до козацького вiйська i невдовзi посiв там значне становище.

Павло Апостол у 1651—1658 роках очолював спочатку першу Миргородську, потiм другу Миргородську й Хомутецьку сотнi Миргородського полку.

У 1659—1664 роках вiн вже очолював увесь Миргородський полк. Був П. Апостол i на старшинських урядах у П. Тетерi, С. Опари, наказним гетьманом i генеральним осавулом у П. Дорошенка.

Тут, на наш погляд, е доречним зупинитися на вiдносинах, що склалися на той час мiж Гетьманщиною i Молдавiею та Валахiею.

В XI—XIII столiттях пiвнiчно-схiдна частина Румунii входила до складу Киiвськоi Русi i Галицько-Волинськоi держави. Пiсля початку монгольськоi навали утворились два румунських князiвства: Валахiя – «Мунтянська земля» (1324) i Волощина (1359) – Молдавiя.

Румуни жили також у Семигородi (Трансiльванii), який з Х столiття пiдпав пiд вплив Угорщини, а пiзнiше це було автономне князiвство пiд протекторатом Туреччини. Потiм Молдавiя i Валахiя деякий час були пiд владою Угорщини (Молдавiя також пiд Польщею), а з ХVI столiття залежали вiд Туреччини. Тiльки на недовгий час князю Михайлу Хороброму вдалося об’еднати румунськi князiвства. В цей час (та й надалi) украiнськi козаки допомагали Молдавii та Валахii у боротьбi проти Туреччини: у вiйську князя Михайла Хороброго було сiм тисяч козакiв.

Але i у Вiйську Запорозькому в XVII столiттi служило чимало волохiв (так за тих часiв називали жителiв Молдови, Валахii та Трансiльванii). За доби Хмельниччини багато козакiв на прiзвище Волошин служили i в Миргородському полку. За полковництва Данила Апостола 1696 року сотником першоi Миргородськоi сотнi Миргородського полку був волох Сандул Маневич. До волоського роду вочевидь належав i Микола Горонескул, який постiйно був поряд з Данилом Апостолом (наприклад, у 1723 роцi, коли той перебував у Петербурзi, Горонескул був при ньому сотником).

Михайло Грушевський так писав про тодiшнi перспективи украiнсько-молдавських взаемин: «Це була доволi грiзна перспектива: сполучення Козацькоi Республiки з Молдавою, твердий союз з Кримом, пiддання Туреччинi, зв’язки з Семигородом (Трансiльванiею). Це б утворило небезпечну силу.