Панас Мирний

Учився Мирний дуже старанно – у свiдоцтвi, виданому йому пiсля закiнчення училища, сказано:

«Учень 3 класу Гадяцького повiтового училища Афанасiй Якович Рудченко, син колезького асесора, хлопець тринадцяти рокiв, навчався з 4 серпня 1858 року до 18 червня 1862 року в Гадяцькому повiтовому училищi й пройшов у ньому повний курс навчання. Пiд час перебування в училищi мав похвальну поведiнку. У навчальних предметах виявив такi успiхи: 1) в Законi Божому вiдмiннi; 2) в росiйськiй мовi вiдмiннi; 3) в арифметицi вiдмiннi; 4) в геометри вiдмiннi; 5) в iсторii вiдмiннi; 6) в географii вiдмiннi; 7) в калiграфii вiдмiннi; 8) в малюваннi та кресленнi вiдмiннi».

Оце й уся офiцiйна освiта. Іншi знання Мирного, зокрема з дiлянки лiтератури, – наслiдок його власних зусиль. Через десяток лiт Іван Бiлик, порiвнявши погляди на поезiю Шевченка професора Львiвського унiверситету Омеляна Огоновського з поглядами Мирного, напише Драгоманову: «Мiй брат пройшов усього 3 класи Гадяч-унiверситету, а, правда, його погляд на Шевченка, по-моему, генiальний порiвняно з поглядом доктора словесностi Огоновського». Мабуть, у цьому присудi забагато полемiчного запалу, але в одному Бiлик не помилявся: Мирний мав грунтовнi знання i вмiв мислити оригiнально та глибоко. Зокрема, уже пiд час навчання в «Гадяч-унiверситетi» вiн читав твори Шевченка, Котляревського, Квiтки-Основ'яненка, Марка Вовчка, Гоголя, Тургенева, Толстого, Островського, а також газети й журнали, якi мiг знайти в заснованiй 1861 р. гадяцькiй громадськiй бiблiотецi: «Основа», «Современник», «Русский вестник», «Отечественные записки», «Русское слово», «Московские ведомости», «Русский художественный листок», «Драматический сборник» тощо. Пiд час навчання в училищi Панас Мирний (про це сказано в написанiй наприкiнцi 1860-х pp. поезii «Не раз я сам себе питав…») починае i сам складати вiршi. Судячи з того, що перший вiдомий вiрш Мирного «Писал в суде я, все писал…», датований 22 сiчня 1864 p. , написано по-росiйському, його шкiльнi вiршованi спроби були росiйськомовнi. З плином часу Мирний забув про них. Принаймнi вже в лiтньому вiцi письменник вiдносив початок своеi лiтературноi працi до 1863 р. Саме так вiн казав друзям та колегам у 1913 р. пiд час святкування п'ятдесятилiтнього ювiлею своеi службовоi дiяльностi, яку розпочав 28 жовтня (8 листопада) 1863 p., ставши «канцелярським служителем» у Гадяцькому повiтовому судi.