Беззаперечна правда

Я прийшов у бокс iз дитячоi колонii. А тепер раптом я став хорошим хлопцем? Нi, я був нiгером-пiдробкою, клятим дядьком Томом.

Я почувався дресированою мавпою. Усе, що я тепер робив, пiддавалося критицi, усе повинно було бути заздалегiдь обдумано. Я приходив на ток-шоу, i вони просили мене не одягати ювелiрку. Стiв фактично сказав менi зняти моi парнi золотi браслети. Я не хотiв жити з такими обмеженнями. Я став чемпiоном свiту у важкiй вазi не для того, щоб бути покiрним славним хлопцем.

Джиммi й Кейтон хотiли, щоб я був ще одним Джо Луiсом, а не Алi або Соннi Лiстоном. Вони хотiли, щоб я був героем, але я хотiв бути лиходiем. Лиходiя завжди пам’ятають, навiть коли вiн не кращий за героя. Навiть якщо герой вбивае його, то героя робить героем саме лиходiй. Лиходii безсмертнi. Крiм того, я знав, що геройський iмiдж Джо Луiса створено штучно. У реальному життi вiн любив нюхати кокаiн i псувати гарненьких дiвчат.

Я хотiв, щоб люди кланялися менi в ноги; я хотiв, щоб люди догоджали менi; я хотiв проганяти жiнок геть вiд себе.

Це було те, що обiцяв менi Кас, але я чомусь цього не отримував. Передбачалось, що тепер настав мiй час на рингу. Однак я все ще продовжував сидiти на трибунi, на ринг мене не випускали.

Коли я переiхав до своеi квартири, Стiв пiдключив менi чудову стереосистему, яка коштувала близько дванадцяти штук, i Джиммi добряче пройшовся по ньому за те, що той витратив на неi стiльки моiх грошей.

Пiзнiше того ж року ми тинялися по Форум Шопс у Цезарi, i я побачив годинник.

– Дiставай свою картку i купи менi цей годинник, – сказав я.

– Нi хрена, – вiдповiв Стiв.

– Чому нi? Ти ж знаеш, що я поверну тобi грошi, – запротестував я.

– Нi за що, Джим вб’е мене на хрiн, – сказав вiн.

Саме тодi моi демони стали нашiптувати менi: «Цi бiлi хлопцi не пiклуються про тебе, як Кас».

Я любив Джиммi, але вiн завжди намагався тримати мене в уздi.

«Майку, ти повинен це зробити, тому що в iншому разi ця багатомiльйонна компанiя подасть на нас до суду».

Тож нам доводилось йти на той бiй або знiмати ту рекламу. Я все ще був незрiлою дитиною. Посеред зйомок рекламного ролика я говорив: «Я не хочу займатися цим лайном. Я хочу поiхати в Браунсвiль i потусуватися з моiми друзями».

Я повертався до Браунсвiля майже щовечора, коли не тренувався. Там до мене ставилися як до царя. Буквально.