Беззаперечна правда

Це запалювало мене, i я переповнювався нетерпiнням на всю нашу шестигодинну поiздку. Я нi на хвилину не мiг заспокоiтися. Я не мiг дочекатися, коли вийду на ринг i почну бити цих шибздикiв. Один хлопець прийшов на бiй зi своею дружиною i маленькою дитиною, а я вирубив його.

Кас прийшов на мiй п’ятий бiй до смокеру у Скрентонi. Я бився з хлопцем на iм’я Бiллi О’рурк у Скрентонському католицькому молодiжному центрi. Бiллi було сiмнадцять, i я сказав, що менi теж сiмнадцять, тому що це була проаматорська лiга. Перед боем Кас пiдiйшов до О’рурка.

– Мiй боець просто вбивця, – сказав Кас. – Я не хочу, щоб ти постраждав.

Це був мiй найважчий бiй. У першому раундi я продовжував валити цього хлопця, але той навiжений бiлий псих продовжував пiдiйматися. І вiн не просто вставав, вiд пiдхоплювався розгойдуючись. Чим бiльше я збивав його з нiг, тим бiльше вiн вставав i гамселив мене. Я надер йому дупу в першому раундi, але в другому була просто вiйна. Ми билися вже три раунди, i Теддi не хотiв ризикувати, приймаючи невiрне рiшення.

«Послухай, ти любиш поговорити про те, яким класним ти хотiв би стати, про те, як-то бути великим, i про всiх цих божевiльних бiйцiв. Зараз слушна нагода. Давай назад на ринг, продовжуй його лупцювати й рухати головою».

Я встав iз табурета, вийшов i двiчi збив iз нiг О’рурка в третьому раундi. Вiн був увесь у кровi. Наприкiнцi сутички вiн притиснув мене до мотузок. Але… бум?бум?бум… Я пiдвiвся, а вiн пiшов у нокдаун. Натовп божеволiв. Це була битва вечора.

Кас був задоволений моiм виступом, але сказав: «Ще один раунд, i вiн би тебе вимотав».

У травнi та червнi 1981 року я вирушив на свiй перший чемпiонат – юнацьку Олiмпiаду. На той момент у мене за плечима було близько десяти боiв. Спочатку ти маеш виграти мiсцевий турнiр, потiм – регiональний, а потiм змагаешся в Колорадо за нацiональний титул.

Я виграв усi регiональнi змагання, i ми з Теддi полетiли в Колорадо, а Кас сiв на поiзд, тому що боявся лiтати. Зайшовши до роздягальнi, я згадав, як поводилися моi улюбленi героi.

Іншi дiти пiдходили до мене i простягали руку для рукостискання, а я тiльки посмiхався i повертався до них спиною. Я грав свою роль. До мене говорили, а я просто зиркав на нього. Кас багато часу придiлив розповiдям про те, як манiпулювати опонентом, спричиняючи у нього в душi хаос i плутанину, а самому залишатися спокiйним. Я викликав такий хаос, що кiлька бiйцiв програли менi, просто поглянувши на мене, тож iм не довелося битися зi мною пiзнiше.