Беззаперечна правда

Слово побачення в словосполученнi «згвалтування на побаченнi» жодним чином не нiвелюе факт того, що це все ж було згвалтування».

Моi думки розбiглися пiд час цiеi промови. Вона не мала жодного стосунку до мене. У нас не було нiякого побачення; це був, як сказав би великий комiк Бiлл Белламi, зов плотi. Але досить про це. Потiм моi думки знову зiбралися.

«Я вiдчуваю, що вiн ризикуе вчинити таке ще раз, виходячи з його ставлення, – сказала суддя i втупила погляд у мене. – Ви нiколи до того не були пiд звинуваченням.

Вам дiставалось багато всього задарма. Але ви спiткнулися, – вона зробила паузу. – За першою статтею я засуджую вас до десяти рокiв ув’язнення», – сказала вона.

«Чортова сучка», – пробурмотiв я собi пiд нiс. Я вiдчув, як цiпенiю. Це була стаття про згвалтування. «Дiдько, може варто було менi випити ту спецiальну вуду-воду», – подумав я.

«За другою статтею я засуджую вас до десяти рокiв» Дон Кiнг i моi друзi в залi суду голосно зiтхнули. Ця стаття була за використання моiх пальцiв.

По п’ять рокiв за кожен палець.

«За третьою статтею я засуджую вас до десяти рокiв». Це була стаття за використання мого язика. За двадцять хвилин. Це був, напевно, свiтовий рекорд – найдовший кунiлiнгус пiд час згвалтування.

«Вироки будуть винесенi одночасно, – продовжила вона. – Я присуджую вам максимальний штраф у тридцять тисяч доларiв. Чотири роки з цього строку я прибираю i призначаю вам замiсть них пробацiйний перiод.

Протягом цього часу ви перебуватимете на психоаналiтичнiй програмi доктора Джерома Мiллера i матимете 100 годин громадськоi роботи, пов’язаноi з молодiжною злочиннiстю».

Фуллер пiдхопився з мiсця i почав доводити, що я повинен бути звiльнений пiд заставу доки Алан Дершовiц – вiдомий адвокат захисту, готуе мою апеляцiю. Дершовiц був присутнiй у залi суду, спостерiгаючи за винесенням вироку. Пiсля Фуллера слово взяв сiльський ковбой Гаррiсон. Багато людей потiм стверджуватимуть, що я став жертвою расизму.

Але я думаю, що такi хлопцi, як Модiсет та Гаррiсон, ув’язались у все це, iмовiрнiше, заради шелесту банкнот. Їм було загалом начхати на кiнцевий юридичний пiдсумок справи; усi iхнi думки були зосередженi на тому, щоб iхнi iмена потрапили до газет i вони стали великими шишками.

Тож Гаррiсон пiдвiвся i сказав, що я був «несамовитим хлопцем, винним у згвалтуваннi, i мiг би повторити цей злочин у майбутньому».