На нашем сайте вы можете читать онлайн «Улюблені пісні XX сторіччя». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Улюблені пісні XX сторіччя

Автор
Дата выхода
19 ноября 2019
Краткое содержание книги Улюблені пісні XX сторіччя, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Улюблені пісні XX сторіччя. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Михайло Маслій) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Наша збірка містить найкращі українські пісні XX століття. 1950— 1980-ті роки подарували нам цілу плеяду талановитих композиторів і поетів, які створили майже дві сотні прекрасних українських пісень. Такі пісні, як «Два кольори» Олександра Білаша і Дмитра Павличка, «Кохана» Ігоря Поклада та Ігоря Бараха, «Червона рута» і «Водограй» Володимира Івасюка, «Черемшина» Василя Михайлюка і Миколи Юрійчука, «Дикі гуси» Ігоря Поклада і Юрія Рибчинського, «Край, мій рідний край» Миколи Мозгового, «Верба» Едуарда Ханка і Юрія Рибчинського завоювали серця не тільки наших співвітчизників, а й європейців і любителів нашої пісні на американському континенті та у далекій Австралії.
Ці пісні, а також багато інших ви знайдете на сторінках цього видання, до того ж книжка містить розповіді про історію їх створення та долю творців та виконавців цих пісень.
Улюблені пісні XX сторіччя читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Улюблені пісні XX сторіччя без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Пiзнiше виспiвало «Зоряну нiч» трiо Мирослава Скорика «Чарiвна скрипка», згодом шедевр з неi зробили сестри Байко, а невдовзi вона потрапила до репертуару киiвського вокального ансамблю «Мрiя» Ігоря Поклада.
Тепер же думаю, що було б, коли приiхала до Гребенова вчасно? Не було би цiеi милоi, нiжноi та душевноi «Зоряноi ночi»! На все воля Господня. І на такi пiснi також…»
Канни зiв’яли
Вiрш Федора Пiговича
Музика Ру слана Іщука
Речитатив: Канни – квiти багрянi,
Квiти кохання дарую тобi, Моя кохана…
Лелеки покинули гнiзда,
Тумани лягли в далинi…
Чому ти, кохана, так пiзно
Вернулась до мене ввi снi.
Приспiв:
Канни зiв’яли, канни моi,
Квiти багрянi, кохання, жалю.
Канни зiв’яли, канни моi,
Квiти багрянi, кохання, жалю.
Коли вечори багрянiли,
Мов каннiв червоних вогнi,
Тобi дарував я несмiло
Квiток пелюстки чарiвнi.
Приспiв.
До пiзньоi осенi канни
На клумбах багряних цвiтуть.
Вони в моi мрii, кохана,
Тривоги й надii вплетуть.
Приспiв.
Речитатив: Канни – квiти багрянi,
Квiти кохання дарую тобi,
Моя навiки забута кохана… Канни…
Учас радянськоi масовоi «фiлармонiзацii» (на початку 1970–х) прикарпатськi «Опришки» були единим в Радянському Союзi студентським колективом, який записав свiй мiньйон на Всесоюзнiй фiрмi грамзапису «Мелодiя», а вже через рiк – платiвку досить рiдкiсного формату – «гранд». Доки запис перебував у Москвi в очiкуваннi своеi черги виходу в свiт, канадцi з Торонто зумiли видати свiй диск – гiгант – «Канни – квiти кохання».
На жаль, вiк студентських ансамблiв недовгий… Той час нинi згадуеться, наче ковток свiжого гiрського повiтря, яким легше дихаеться i яке вселяе надiю на кращий завтрашнiй день. І нинi, як i тодi, на галицьких весiллях звучать «Канни», якi в першiй десятцi чи навiть п’ятiрцi народних супершлягерiв.
Пiсля першого курсу, в 1968 роцi, юний композитор Руслан Іщук приiхав на лiтнi канiкули додому (якраз навчався на музично-педагогiчному факультетi Івано-Франкiвського педагогiчного iнституту), в Почаiв, що в Тернопiльськiй областi. Зайшов до Будинку культури, де випадково зустрiв директора Федора Пiговича. Ранiше вiн, працюючи директором Будинку пiонерiв, жив на квартирi у Іщуковiй сiм’i.




