Київські митрополити ХVІІ–ХVІІІ ст.

, у якому святитель навiть просив прийняти скривджених православних пiд цареву руку. Нагадаемо, що Московiя була тодi единою незалежною православною державою i логiчно, що митрополит звернувся саме до неi, адже ще не було сумноi досвiду перебування пiд московською кормигою. Але в цей час Москва сама ледь-ледь оговталась вiд своеi кiлькарiчноi смути i не наважилася вiдкрито конфлiктувати з Рiччю Посполитою, обмежившись фiнансовою допомогою.

Багато православних богословiв не витримали гнiтючоi атмосфери безправ’я i поневiряння у своiй державi, що панувала протягом тяжкого десятилiття пiсля вбивства Кунцевича.

Спокiйне життя i громадянське рiвноправ’я унiатського духовенства, звiсно, схиляло частину православних богословiв та священикiв до переходу в унiю. Так, наприклад, вчинив ректор киiвськоi братськоi школи Касiян Сакович, а за ним – i Кирило Транквiлiон-Ставровецький. Перейшов до унiатiв i архiепископ Мелетiй Смотрицький. Коли вiн повернувся зi Сходу, православнi зустрiли його з недовiрою. Єпископ не захотiв iхати до Вiльна, бо мав там конфлiкт з братчиками, а поiхав на помешкання до Дерманського монастиря, який на той час уже був унiатським. Це фактично означало перехiд архiепископа Мелетiя на бiк унii. Але декотрий час вiн ще тримав своi намiри втаемниченими i навiть листувався зi своiм предстоятелем – митрополитом Іовом, як православний. Цього часу Мелетiй Смотрицький писав свою «Апологiю», i щойно вона була надрукована, митрополит Іов зiбрав собор у Киевi в серпнi 1628 р. , який засудив цей, уже фактично унiатський, антипра-вославний полемiчний трактат. Православнi вимагали вiд Мелетiя Смотрицького зректися цього твору, на що вiн нiбито спочатку погоджувався. Протопоп Андрiй Мужиловський надрукував у вiдповiдь «Антидот», спрямований проти «Апологii». Незабаром Смотрицький залишив Киiв, позбувся маски своеi «незлобностi», вiдмовився вiд свого покаяння i вiдповiв протопопу Андрiю Мужиловському новим твором – «Ектезисом». Талановитий, колись яскравий православний полемiст, Мелетiй Смотрицький виявився не менш яскравим унiатським полемiстом, i надрукував ще «Паренесiс» – сповiщення до народу руського про прийняття ним унii. Смотрицький залишився унiатом до своеi смертi, яка невдовзi спiткала його (1633).

В Украiнi почали ставити питання про лiквiдацiю ненормального розколу християн, про об’еднання Русi з Руссю, що виникло ще 1627 року.