Любомир Гузар

Ярослав Гузар збирав звiти щодо iхньоi виручки.

Брав активну участь у культурному життi, спiвав у хорi «Сурма».

Переiхавши до Нью-Йорка 1949 року, разом з Леонтiем Крушельницьким заснували украiнський хор «Думка», який дае концерти досi.

У Нью-Йорку Ярославу Гузару не довелося перебирати роботами. Родина приiхала за океан без жодних засобiв для iснування. Тому вiн одразу взявся за першу лiпшу працю. Спершу працював прибиральником у готелях. Потiм три роки вiв бухгалтерiю однiеi музичноi фiрми.

А згодом, i аж до пенсii, Ярослав Гузар був менеджером Народного украiнського дому. Також – касиром Союзу хорiв Америки. Засновував i допомагав украiнським кредитним спiлкам налагоджувати економiчну дiяльнiсть.

Загалом мав добру репутацiю фахiвця у своiй сферi.

Помер Ярослав Гузар раптово 2 грудня 1963 року на 66-му роцi життя в Детройтi, де гостював у родинi своеi дочки Марти.

Марiя Рипан, мисткиня, племiнниця Любомира Гузара згодом загадувала: «Вiн був дуже веселоi вдачi.

Дуже любив людей. Весь час жартував. Мабуть, i вуйко Любко теж перейняв вiд нього цю манеру жартувати».

Ростислава Гузар (Демчук) народилася 8 травня 1905 року в селi Кальному Зборiвського району на Тернопiльщинi. Тут ходила до школи. Їi батько, Лука Демчук, теж був священиком. Мати Ростислави, Олена Билинкевич, так само походила з династii священикiв. Остання парафiя, де служив батько Олени Билинкевич, була в селi Рукомишi на Тернопiллi.

Церква Святого Онуфрiя в Рукомишi дiе й сьогоднi.

Про гарну вдачу й доброту священика Луки Демчука в Кальному люди згадують досi. Вiн не тiльки допомагав парафiянам матерiально, а й займався освiтою молодi. Учив дiтей спiвати. Та йому так i не судилося здiйснити багато планiв, оскiльки помер у молодому вiцi.

«Добре виховання, – розповiдае Марiя Рипан, – молитва, освiта i все украiнське – завжди було на першому мiсцi в нашiй родинi».

Хоча на той час жiнки не часто здобували освiту, Ростислава Гузар закiнчила Жiночу вчительську семiнарiю у Львовi.

Пiсля навчання повернулася в Кальне, де вийшла замiж за Ярослава Гузара у 1926 роцi. Пiсля одруження пара короткий час мешкала в Галичi. Пiзнiше переiхала до Львова. Ростислава майже все свое життя присвятила своему чоловiковi та вихованню Марти й Любомира.

По прибуттю до Нью-Йорка Ростислава з дочкою працювали на фабрицi капелюшкiв, шили та декорували iх.