100 знаменитих людей України

Про цi подii лiтописець писав: «Кинулися графськi мужi до нього, як бджоли до матки, як спраглий до джерела, i прийняв вiн стiл батька свого i вiдсвяткував перемогу i поставив на нiмецьких воротах прапор свiй».

Однак благополучне правлiння Данила в единiй Галицько-Волинськiй землi тривало недовго: на сходi вже розгортався наступ полчищ Батия на руську землю. Першими удар прийняли Рязань, Володимир-на-Клязьмi, Ростов. 1239 р. були захопленi Переяслав-Пiвденний i Чернiгiв. Данило Галицький спiшно спробував створити антимонгольську коалiцiю, вступивши в переговори про вiйськовий союз iз угорським королем Белою.

Тим часом у груднi 1240 р. орди кочовикiв штурмом взяли i майже знищили Киiв, а потiм пiшли на Галицько-Волинську Русь. Були захопленi Володимир, Галич i бiльшiсть великих мiст князiвства. До кiнця наступного року Батий завоював усю Пiвденно-Захiдну Русь. Сам галицько-волинський князь перебував тодi в Польщi, марно намагаючись заручитися допомогою в боротьбi проти татар.

Повернувшись у своi володiння навеснi 1241 p., Данило побачив усюди страшнi слiди навали. У столицi Волинi Володимирi «жодноi живоi людини не залишилося, церква Святоi Богородицi була наповнена трупами, iншi церкви були повнi трупiв i мертвих тiл». Руськi землi лежали в руiнах, а колись могутнi князi опинилися в залежностi в хана. Однiею з деяких областей Русi, де не визнавали влади кочовикiв, були володiння Данила Галицького. Але Батий не забував про нього.

До того ж, користуючись слабiстю Русi, влiтку 1245 р. об'еднане польсько-угорське вiйсько вдерлося в Галичину. Перша ж фортеця на шляху завойовникiв – Ярослав – учинила лютий опiр. 17 серпня 1245 р. бiля ii мурiв стався вирiшальний бiй. Данило, командуючи галицькими i волинськими полками, показав себе вмiлим i мужнiм военачальником. Угорське вiйсько було розбите вщент.

Того ж року Даниловi Романовичу довелося перетворитися на проникливого й обачного дипломата. Батий жадав од нього покори, воювати ж iз татарами пiсля бою з угорцями князь просто не мiг – найкращi дружинники були втраченi. Зваживши все, вiн прийняв мужне рiшення: особисто з'явитись у ставку Батия i спробувати встановити з ним мирнi вiдносини. Вiддаючи себе у владу татар, Данило був готовий до всього. По дорозi вiн часто молився, просячи Бога вберегти його вiд лиха.