Шмуель Йозеф Агнон

Про надмiрну вимогливiсть меламедiв писав Агнон в оповiданнi «Хустина», де йдеться про те, що всi днi, крiм суботи, «дитина нахилена над книгою, ii очi i серце не належать iй. Варто пiдняти голову й ослабити увагу – не уникнути тобi покарання».

Були в еврейських школах i хорошi вчителi. Письменник iз теплотою пригадував навчання в хедерi, описував почуття учня, коли пiд керiвництвом рабина «…ми вчимо Святе Письмо», висловлював захоплення навколишньою природою. Ось юний Шмуель (Шай) прихистив у кiмнатi пораненого птаха i, йдучи в хедер, говорить до пернатого: «Залишайся зi мною, iж вiд хлiба мого, пий iз моеi чашки, лiтай у нашому домi – нам на радiсть…».

В оповiданнi «Моя пташина» (з елементами дитячоi фантазii) вiн продовжуе: «Коли помирае праведник, душа його вселяеться у птаха, i летить птах весь день, куди забагне – туди летить: то в одне мiсце, то в iнше, то до зеленiючого дерева, то до потiчка. А бувае, спускаеться на дах будинку молитви – сказати «омейн» пiсля кадiшу чи постукае дзьобиком у вiкно, щоб господар дому пом’янув ii душу…» [17, с. 59, 60].

У вавилонському варiантi Талмуду наголошено: «Свiт iснуе лише завдяки лепетанню дiтей, якi осягають Вчення» (трактат «Шабат», 119б). Вiдома й талмудична сентенцiя: «Якщо ти набув знання, то чого ж у тебе немае? Якщо у тебе немае знань, то що ж ти надбав?». Єврейська освiта була доступною для дiтей, найперше хлопчикiв, починаючи з 3 – 5-рiчного вiку, коли дитину залучали до читання Тори. У еврейському народi змiцнювали генетичний потяг до знань.

З раннього дитинства у Ш. Й. Чачкеса (Агнона) виявилися здiбностi до навчання. В окремих публiкацiях йдеться, що вiн також навчався у Бучацькiй гiмназii, вiдкритiй наприкiнцi XIX ст. А польськi видавцi збiрника оповiдань Агнона, виданого у Вроцлавi, стверджують, що вiн «поповнював своi знання у свiтськiй школi» [18, с. 5]. Втiм, цього не доведено. Не пiдтверджено i його навчання в середньому навчальному закладi для еврейських дiтей. У цих училищах, вiдкритих 1891 р.

в Галичинi коштами баронiв Гiрша i Ротшильда, пiдлiткiв навчали професii та основам знань iз природничих наук. У Бучачi також було еврейське училище. Як писав Агнон, «коли для гебреiв вiдкрили свiтськi школи, вони послали туди своiх синiв, щоб вони свiтською мудрiстю збагатили мудрiсть Тори…». Енциклопедичнi еврейськi видання стверджують, що освiту Агнон «здобув головно домашню i несистематичну».

Усе життя Агнон навчався методом самоосвiти.