Шмуель Йозеф Агнон

Його новели, нариси то спираються на похмурi середньовiчнi оповiдi, наслiдують повчання з релiгiйних текстiв юдаiзму, то вiдображають його зачарування дитинством, легендами рiдного краю. А нерозривний, навiть мiстичний, зв’язок письменника Агнона iз цим куточком украiнськоi землi вiн зберiг назавжди.

Чимало публiкацiй Ш. Й. Чачкеса (Агнона) присвячено саме Захiднiй Украiнi та еврейству Галичини. Сюжети бiльшостi його творiв випливають з украiнських джерел.

Чачкес (Агнон) вирiс у захiдноукраiнськiй провiнцii, проте наiвнiсть у нього поеднувалася з амбiцiями молодоi людини.

В автора-початкiвця мiцнiла впевненiсть у майбутньому як письменника. Цi намiри не вiдповiдали мрii батька дати синовi грунтовну релiгiйну освiту в ешиботi (навчальному закладi – найвищiй сходинцi в системi еврейськоi освiти), пiдготувати його до здобуття мiсця рабина в юдейськiй громадi Бучача чи Язловця. «Іншими словами, – писав Агнон у романi «Нiчний постоялець», – мiй батько волiв, щоби син його став рабином, сподiваючись, що я досягну того, чого не судилося досягнути йому» [22, с. 162]. Проте син захопився лiтературою i прагнув розширити своi творчi горизонти.

Перший лiтературний досвiд, певна популярнiсть молодого письменника сприяли тому, що вiн у своi 18 рокiв, навеснi 1906-го, переiхав до Львова – столицi унiкального регiону з багатою етнiчною i релiгiйно-конфесiйною палiтрою та складною долею. У львiвськiм перiодi життя i працi Ш. Й. Чачкеса (Агнона) суттево збагатяться його знання еврейськоi та украiнськоi iсторii, лiтератури i мистецтва, поглибляться украiнськi джерела творчостi майбутнього лауреата Нобелiвськоi премii.

Роздiл II

Лiтературна одiссея Агнона – вiд Бучача до Єрусалима

2.1. Елiтарна аура Львовата утвердження молодого журналiста i лiтератора

Львiв зручно розташувався на перехрестi фiлософiй, культур i релiгiйних течiй, торговельних i комунiкацiйних шляхiв iз заходу на схiд, з пiвдня на пiвнiч.

Це, мабуть, найкрасивiше мiсто Украiни завжди приваблювало людей енергiйних, дiяльних, iз комерцiйною хваткою чи творчим потенцiалом – представникiв рiзних нацiональностей.

Столiттями евреi були нерозривно пов’язанi зi Львовом: перша документальна згадка про них у Львовi мiститься у привiлеi надання мiсту магдебурзького права 1356 р. [23, с. 252]. Євреi Львова вiдiгравали iстотну роль у його розвитку та культурному життi.

Ш. Й.