Генератор вічного життя

Але кому пiдвладно побачити всю картину Плану Всесвiту, свою Чарунку i роль у нiй? І вже тим бiльше, вплинути на нього?

…У системi, яка сама себе органiзуе (СОС), яка для бiльшостi створiнь е Абсолютом або Богом, всiм керуе i сама е матерiею у вiчностi, iснуе iерархiя ступенiв органiзаторiв: Управителi Всесвiтiв, галактик i Зоряних Систем; Управителi: Ворги (вищi) – Координатори Проектiв, Норги (нижчi) виконавець, Демiурги…

І що таке для Них особа, мураха або бацила? Чи може i чи гiдна така iстота звернути на себе увагу цiеi iерархii?

Частина перша

ПЕРЕДІСТОРІЯ

Якби було можливо, то сторонне око побачило би безкрайню матерiю, нескiнченну в своему прекрасному рiзномаiттi.

Всюдисуща темрява не була абсолютно чорною. Вона мала свiтлi вiдтiнки навколо локальних зоряних скупчень. Це тiльки здавалося, нiби Галактики iснують незрозумiлими конгломератами зiрок. Насправдi вони перебували в постiйнiй фiзичнiй взаемодii й врiвноважували одне одного. Рiзнi зорянi системи сяяли то холодним блакитно-бiло-жовтим свiтлом, то радiсно пiдморгували помаранчево-рожевими вiдтiнками свiтил. Але це могло бути лише оманливим зовнiшнiм враженням.

На окремих планетах деяких зоряних систем починала вiдбуватися змiна клiмату. А це спричиняло поступову змiну всiх галактик i всесвiтiв, i змiну самоi Матерii. Однак, матерiя унiверсальна i може змiнюватися, якщо вважае це за потрiбне, але не тодi, коли цi змiни можуть привести до гiршого.

Самоорганiзована система почала проводити самодiагностику…

На це пiшла цiла вiчнiсть.

Але СОС встановила, що в одному мiсцi простору утворилася «дiра», яка, щоб уникнути небезпечного викривлення простору, повинна бути врiвноважена з iншою матерiею створенням матерiального тiла.

СОС поставила до вiдома про термiнове завдання свого помiчника – Управителя вiдповiдноi Всесвiту. Той, в свою чергу, – Ворга – Управителя Сонячною системою. КСС призначив одного з Норгiв Координатором проекту «Земля». Координаторовi належало розрахувати щiльнiсть i розмiри створюваноi планети i ii орбiту, щоб згодом нове небесне тiло затягло дiру, i СОС змогла урiвноважитися.

Добре, що в багатовимiрному просторi час е непорушною константою, iнакше стороннiй спостерiгач давно втратив би терпiння.

Отримавши результати своiх обчислень, Координатор звернув до себе увагу СОС i доповiв, що для досягнення стабiльностi матерii, нова планета повинна стати жилою. Пiсля розгляду доказiв Координатора, СОС погодилася.