Книга Розчарування. 1977–1990

 – Розраховуете, що й новоприбулi також захочуть усамiтнитися тут, у Свiтi Прави, а не у Вирii з рештою моiх дiтей?

– Тим, хто все життя провiв у мiстах, мiстечках i селищах, занадто незатишно перебувати там, пiд покровом Свiтового Дерева. Отож ми й подбали про бiльш звичнi для iхнiх очей споруди.

– Ох, Божидаре, Божидаре! Здаеться, що намудрували ви з цим.

– Чому?

– Бо у карколомних анфiладах кiмнат можна заблукати.

– Як i серед гiлок Свiтового Дерева. Втiм, якщо вже на те пiшло…

Негайно кiмнати всерединi будинку почали вкладатися одна в одну, немов добре пiдiгнанi колiна пiдзорноi труби, аж доки кiлькiсть примiщень не скоротилася до пiвдюжини.

– Як бачиш, при бажаннi можна i спростити, якщо неохота блукати.

– Чия душа звикла ширяти пiднебесним простором…

– Той завжди може обернутися пташкою i гайнути у найближчий гайок.

– У Моему Вирii простору бiльше, отож пташкам там краще та веселiше!

– Наш Свiт Прави для втомлених тяжким життям i боротьбою.

Хто схоче залiкувати душевнi рани, вiдпочити й набратися сил на зручних лiжках у прохолодних затишних кiмнатах – iм саме до нас! А вже з часом вони перейдуть у Твiй Вирiй, де приеднаються до решти душ. Але до тих пiр…

– Ну, зрозумiло вже, все Менi зрозумiло.

Бог стримано зiтхнув, пригладив срiблясто-бiлу бороду й запитав про останне, що Його цiкавило:

– А чи не зарано ви почали готувати цей свiй Острiвець Вiдпочинку?

– Ну-у-у… чому ж це раптом зарано!.

. Нам так здаеться, що все, навпаки, вiдбуваеться дуже вчасно.

– Попереду iще кiлькадесят рокiв.

– А скiльки конкретно? – негайно поцiкавився Божидар.

– А от не скажу, – раптом розсмiявся Бог. – Окрiм Мене, знати про це не дано нiкому.

– Навiть тим, хто не в земному свiтi перебувае, а тут, у свiтi Прави?

– І навiть тi, хто перебувають у Вирii, також не знають цього.

– Тодi не зарано, – впевнено кивнув Божидар. – Краще пiдготувати все заздалегiдь, перш нiж скалiченi бiдою душi пiдуть до нас юрбами, а не облаштовувати все нашвидкуруч.

Тим паче, наскiльки ми зрозумiли, до того як розпочнеться справжня боротьба за волю, народ наш спiткае величезна бiда. Чи вiрно ми зрозумiли Твое попередження?

– Не тiльки народ мiй улюблений, але й увесь свiт разом з ним спiткае бiда ця, – кивнув Бог. – Що ж, земний час промине швидко. Тут, у Свiтi Прави, й оком моргнути не встигнете.