Книга Розчарування. 1977–1990

Іншi члени екiпажа й ранiше дивилися на борттехнiка якось косо, з недовiрою… Але така явна демонстрацiя незадоволення сталася вперше.

Вчитися на iнженера Леонiдовi не надто хотiлося. Лише завдяки м’якому пiдштовхуванню з боку дружини Гелi вiн аж у 1972 роцi заочно здобув вищу освiту за спецiальнiстю «Лiтакобудування», пiсля чого пiвроку пропрацював у вiддiлi головного конструктора на ташкентському заводi Антонова. Саме тодi його вiдправили у вiдрядження на полiгон – спостерiгати за роботою чергового нововведення… Подивившись, як злiтають у небо потужнi крилатi «Ани», почав мрiяти про те, що колись i сам пiднiметься в небо на сталевiй «пташцi».

Для цього було потрiбно не так уже й багато – усього лише переквалiфiкуватися у борттехнiка…

Теорiя далася йому легко: найскладнiшi iнструкцii Леонiд запам’ятовував сторiнками – немов Йоганн Вайс у багатосерiйному фiльмi «Щит i меч». На тренажерах вiн також був першим… але пройти «вертушку» на медкомiсii ну нiяк не виходило!!! Мрiю про польоти довелося вiдкласти спочатку на пiвроку, потiм iще на пiвроку… Однак злий рок не вiдступав.

Пiсля чергового провалу неборака добряче напився. І тут знов допомогла Геля! Щоправда, для початку добряче висварила чоловiка за те, що одразу не звернувся до квалiфiкованого домашнього лiкаря… але ж допомогла, прописавши аутотренiнг i повну вiдмову вiд алкоголю! Бажання лiтати було величезним, тому приписiв Леонiд дотримувався неухильно. Не минуло й трьох мiсяцiв, як «вертушка» була подолана, а бажання випити зникло загалом.

Натомiсть Гайдамака пристрастився до зеленого чаю i навiть спецiальний заварювальний чайник собi завiв, але ж чого не зробиш заради мрii – злетiти високо в небо на потужному лiтаку!..

У1974 роцi на заводi Антонова у Ташкентi частину льотного складу розформували, рештi запропонували перевестися до Киева. Отак сiмейство Гайдамакiв-Уханьських й опинилося в Киевi. Щоправда, попервах Леонiда запроторили до наземноi служби, проте невдовзi запропонували мiсце борттехнiка на «Ан-22».

Колектив був новий, усi якось швидко знайшли мiж собою спiльну мову, тiльки один Гайдамака не вписався у цей екiпаж. Нiбито й по роботi та в побутi нiхто до нього претензiй не мав, але стосунки з колегами у нього не налагоджувалися – i край!

Вiдкритих конфлiктiв iще жодного разу не спалахувало, сьогоднiшня сварка зi штурманом Маратом стала першою.