На нашем сайте вы можете читать онлайн «Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни

Автор
Дата выхода
07 июня 2021
Краткое содержание книги Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Тимур Литовченко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Розпад Радянського Союзу відкрив шлях віковічній мрії багатьох поколінь українців. Здавалося б, далі все просто: живи та радій незалежному життю… Однак біда в тому, що при владі в цілому лишилися все ті ж персони, які продовжили політику тотального пограбування країни. До того ж зазнав краху усталений стиль життя, що раніше здавався «вічним», почалася напружена конкуренція на ринку праці, гіперінфляція й інші небачені досі речі. Все це породжувало непевність у майбутньому. Ті, кого ці зміни вкрай налякали, намагалися тікати за кордон у пошуках кращого життя. А ті, хто залишився, поділились на два прошарки: більшість намагалася вижити за будь-яку ціну, аби тільки не опуститися на соціальне дно, меншість боролася за зміни на краще, хоча й не завжди вдало долаючи все нові перешкоди. Здавалося, прекрасним шансом на оновлення країни стала Помаранчева революція (точніше – фронда) 2004 року…
Книга содержит нецензурную брань
Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Перевод стався в лютому, а на самому початку весни зi стелi лабораторноi кiмнати потекло… Тодi наприкiнцi вранiшньоi летучки завлаб – зазвичай коректний i стриманий Людвiг Альфредович Кудрiн – несподiвано гучним голосом суворо спитав:
– Ну i довго ми збираемось терпiти «потоп» у горищному примiщеннi?
Ще не знаючи достеменно мiсцевих традицiй, Спартак забелькотав щось про заявку в господарський вiддiл: мовляв, скидати снiг з дахiв – то iхнiй прямий обов’язок. Присутнi на летучцi стримано заiржали, тодi як Кудрiн змiряв його оцiнюючим поглядом i так само гучно мовив:
– Спартаку Андрiйовичу… Ти у мiцно спаяному вузькому колективi ще новенький, а тому кажу по-доброму: запам’ятай, мене нiiпаiт, яким чином з вашоi дiлянки даху зникне снiг, мене iпаiт, щоб господарськi теми виконувалися вчасно i в повному обсязi.
Усi пiдтрунювали над Спартаком, доки вдягали теплi куртки й пальта, а керiвник групи Дем’ян Лукич видавав чоловiкам фанернi лопати. Потiм секретарку-машинiстку Натуську вiдправили вниз – чергувати, аби нiхто з випадкових перехожих не потрапив до зони скидання снiгу, чоловiки ж вилiзли на дах.
Як раптом глузування припинилися: адже щоб не впасти зi слизькоi бляшаноi покрiвлi, розгрiбальники снiгу прив’язувалися до огорожi мiцними мотузками.
– Ти де навчився булiнь в’язати? – негайно поцiкавився «Боцман».
– По-перше, я з Подолу, а Подiл – район припортовий i загалом, кавалок Одеси, то як же не навчитися подiбним речам?.. – вiдповiв той. – А по-друге, у мене колись дiвчина була.









