На нашем сайте вы можете читать онлайн «Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни

Автор
Дата выхода
07 июня 2021
Краткое содержание книги Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Тимур Литовченко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Розпад Радянського Союзу відкрив шлях віковічній мрії багатьох поколінь українців. Здавалося б, далі все просто: живи та радій незалежному життю… Однак біда в тому, що при владі в цілому лишилися все ті ж персони, які продовжили політику тотального пограбування країни. До того ж зазнав краху усталений стиль життя, що раніше здавався «вічним», почалася напружена конкуренція на ринку праці, гіперінфляція й інші небачені досі речі. Все це породжувало непевність у майбутньому. Ті, кого ці зміни вкрай налякали, намагалися тікати за кордон у пошуках кращого життя. А ті, хто залишився, поділились на два прошарки: більшість намагалася вижити за будь-яку ціну, аби тільки не опуститися на соціальне дно, меншість боролася за зміни на краще, хоча й не завжди вдало долаючи все нові перешкоди. Здавалося, прекрасним шансом на оновлення країни стала Помаранчева революція (точніше – фронда) 2004 року…
Книга содержит нецензурную брань
Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– А може, до нас приеднаешся? – змовницьки спитав Пiцунда, коли зваренi у два прийоми сосиски були розкладенi по тарiлках. – Може ну ii, тую твою поiздку?.. Одно поглянь, на вулицi ще доволi сиро, вiтер. А у нас в лабораторii i третя склянка знайдеться, i шiсть сосисок легко на трьох подiлити, як i на двох… Га, Спарику?! Та й якщо нам мало здасться, ми завжди за добавкою збiгати можемо.
– Нi-нi, Пiцундо, не можу я. Поiздка надто вiдповiдальна.
– А хоч куди?..
– Не закудикуй! – доволi рiзко обрубав Спартак.
– Темниш… – зiтхнув iнженер. – Гаразд, дiло твое. Їжджай.
– Я буду наприкiнцi дня. А ви хоча б одинадцятоi дочекайтеся, бо раптом Вольдемар Савич нагряне? І дивiться менi, пийте, але щоб режим нагрiву…
– Іди вже собi геть. Ми з Рачком дорослi люди, розберемося.
Спартак кивнув, потiм увiмкнув вакуумнi насоси. Подивився на стрiлки мановакууметрiв, що повiльно поповзли до вiдмiтки «0 атм.». Перевiрив роботу системи водяного охолодження.
– Спартаку Андрiйовичу, що там у тебе з експериментом? – негайно спитав шеф, за своею трохи дивакуватою звичкою хапаючи спiврозмовника за верхнiй гудзик пiджака.
– Розпочали вакуумування нагрiвальноi камери.
– Умгу… Качати години три з половиною, так?
– Десь так, тiльки потiм нагрiв-охолодження.
– Гаразд. Що ж, до понедiлка. Чекатиму на позитивнi результати.
Кудрiн вiдпустив його гудзик i широким кроком попрямував у кiнець коридору. Вiн був тепло вдягнений – отже, тепер не повернеться.
Про всяк випадок Спартак спустився на перший поверх в кiмнату зварювальника дядi Юри: звiдти було добре видно iнститутську автостоянку, зокрема i припаркований «УАЗ-469» шефа…
– Ну що, поiхав Кудрiн? – спитав дядя Юра з-пiд маски, при цьому не припиняючи зварювати пару чудернацького вигляду залiзяк.
– Поiхав.
– І ти теж хочеш з роботи чкурнути?
– Сподiваюсь, ви про це нiкому не розповiсте.
Дядя Юра припинив зварювати залiзяки, пiдняв маску, кинув на Спартака напружений погляд и процiдив:
– А яке мое дiло, хто куди?! У мене справи, а ти роби, що хочеш.
– Я ввечерi ще приiду, а за устаткуванням i Рачок послiдкуе.
Дядя Юра лише рукою махнув i повернувся до роботи.









