Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни

Бо пiсля ситного обiду Спартак, залежно вiд погоди, вмощувався або на лiтнiй верандi iхнього будиночка, або на кухнi, або у вiдведенiй йому кiмнатi й починав щось строчити вiд руки у грубому, на 96 аркушiв зошитi «в математику» сторiнка за сторiнкою, сторiнка за сторiнкою, сторiнка за сторiнкою…

Час вiд часу все змiнювалося, тодi на додачу до ручки молодий чоловiк озброювався звичайними ножицями i флакончиком силiкатного клею, пiсля чого швидко читав i перечитував написане. А потiм щось закреслював, вписував помiж рядкiв як окремi слова та словосполучення, так i цiлi речення.

Якщо ж виправлення були бiльш суттевими, тодi Спартак занотовував на окремих чистих аркушах, видраних наприкiнцi зошиту, цiлi абзаци, якi потiм вiдрiзав i пiдклеював до вщент списаних сторiнок.

Природно, в перший же день Едуард Рустамович поцiкавився, чим займаеться колишнiй хлопчик, якого вiн знав практично вiд самого народження. У вiдповiдь почув:

– Це мiй новий роман «Лейтенант диявола».

– Який ще роман?! Що за роман?! – не второпав колишнiй вояк.

– Якщо бути точним, то мiстичний.

– Тобто… як це… мiстичний?! Що значить мiстичний?! Це про чортiвню всяку, чи що?.. Кгм-м-м… Нiчого не розумiю.

Було аж надто очевидно, що Давлетов геть розгубився й не може чiтко сформулювати власну думку, тому Спартак якомога спокiйнiше пояснив:

– А про що зараз можна писати, коли Юрiй Кривоногов[28 - Украiнський iнженер-кiбернетик, кандидат технiчних наук, творець i лiдер «Бiлого братства». Свого часу спiвпрацював з секретним вiддiлом КДБ, який займався вивченням манiпуляцiй масовою свiдомiстю.

] пророкуе, що цьогорiч 24 листопада настане Страшний Суд i кiнець свiту? Та ще й закликае своiх юсмалiан зiбратися у цей день в нашому Киевi, щоб здiйснити масове самогубство, оскiльки…

– Стривай, стривай, – перервав його Давлетов, – я за твоею думкою не встигаю. Це ти про бiлобратчикiв[29 - Велике бiле братство ЮСМАЛОС – релiгiйний рух есхатологiчного напряму, деструктивна тоталiтарна секта, заснована в Киевi у 1990–1991 роках Юрiем Кривоноговим й уродженкою Донецька, випускницею журфаку Киiвського державного унiверситету iм.

Т. Г. Шевченка Мариною Цвiгун, бiльш вiдомою як «Матiр Миру Марiя Девi Христос».] цих придуркуватих, чи що?

– Так, Едуарде Рустамовичу, саме iх я маю на увазi.

– А-а-а… ти сам не до них… тягнешся? – вiн з пересторогою покосився на густо списанi сторiнки розкритого зошита.

– Та ну, скажете теж, – Спартак бридливо поморщився.