Книга Відлиги. 1954–1964

– Як Іван Хреститель для Христа?

– Отож наперед пророкiв до народу цього були посланi поети, надiленi неабиякими талантами. Однак усi вони злякалися. Всi до одного.

– А чим я кращий вiд поетiв?

– Упертiстю. Сiмнадцять спроб. У земному вимiрi лише на забiги «лезом Оккама» ти витратив бiльш нiж два земних десятилiття. Окрiм того, попри наявнiсть Вищого запрошення, ти вiдмовився йти як до християнського раю, так i до буддiйського Поля, Сповненого Щастя.

– Щоб подорожувати нескiнченною жовтавою пiщаною дорiжкою серед ланiв троянд або купатися в нiрванi посеред дiамантового блиску?! Пхе! Не треба воно менi.

Цього прагнуть тi, хто шукае блаженного спокою. Я ж краще нескiнченним «лезом Оккама» побiгаю.

– Ну, от бачиш, який ти!

– Ну, таким вже мене створили… Але ж я знаю правила: народившись там, у грубому свiтi, я забуду про все це: i про десять сфiрот, i про пекло, i про Озеро Непролитих Слiз. Я про все це забуду!..

– Тобi нагадають. І зв’язком забезпечать.

– Зв’язком… Пхе!.. – молодик пiдiбгав губи. – Знаю я цей зв’язок. Процес набуття його – це смертельний ризик.

– Ти ж знаеш, що смертi немае, – розсмiявся Багряний Янгол.

– Це я тут знаю, а там, на Землi…

Однак цiеi митi сталося щось непередбачуване: базальтово-чорною поверхнею Озера Непролитих Слiз раптом покотилися концентричнi хвилi, потiм десь усерединi озера з непроникно-чорноi води висунулася кiстлява, обтягнута снiжно-бiлою шкiрою рука.

Мiж розчепiреними пальцями на мить спалахнув неприродно-мертвотний вогник… який раптом сяйнув так, що очам зробилося боляче!!! Тодi пальцi склалися в щiпку, й снiжно-бiла рука знов занурилася в непроникно-чорну воду.

– Це знак тобi, – прорипiв Багряний Янгол. – Крiзь смерть i лiд пронеси полум’я, що прожене пiтьму. Ти виконаеш цю мiсiю, упертюху, проторуеш шлях iншим. Вам торували попередники, настала ваша черга. До того ж там, у грубому свiтi, ти працюватимеш не один.

Вас буде багато…

Молодик не вiдповiв. Важко дихаючи, вiн дивився на те мiсце посеред Озера Непролитих Слiз, де щойно зникла примарно-бiла рука.

1954 Вiзит до Поетеси

Бульвар Тараса Шевченка, Киiв, 30 квiтня 1954 року

Сьогоднiшнiй день був вiдзначений знаменною подiею – вiдкриттям на перетинi з вулицею Комiнтерна величного монумента герою Громадянськоi вiйни, звитяжному визволителю Киева Миколi Щорсу.