Захват і біль битви. Перша світова у 211 епізодах

Однак новина про прорив пiд Горлiце була сприйнята у вiйськах з меншим ентузiазмом, нiж очiкувалося. «Усi стали такими байдужими, – занотовуе вiн у своему щоденнику, – усi змученi постiйними напруженнями».

Вiд учора вони перебувають у маленькому мiстечку Глiбiвцi. Коли вiн зi своiми гусарами в’iхав у мiсто, його приголомшили двi речi. По-перше: будинок з нерозбитими вiкнами, у яких виднiли бiлi мереживнi фiранки; по-друге: юна полька – вiн постiйно видивлявся молодих жiнок, – яка продиралася в бiлих рукавичках крiзь натовп солдатiв i росiйських вiйськовополонених.

Вiн тривалий час не мiг забути цi рукавички i цi мереживнi фiранки, – слiпуче-бiле посеред бруду i сльоти.

Сьогоднi вiн дiзнався, що можна купити бiлого хлiба. Звiсно, вiн попрямував по нього, стомившись вiд солдатського чорного хлiба, який щоразу був то глевким, то сухим. Келемен купуе чотири великих батони бiлого хлiба, занотовуе в щоденнику:

Я рiжу один батон. Вiн ще теплий. Густий аромат лоскоче нiздрi. Повiльно, з якимось благоговiнням я вiдкушую шматок, намагаючись якнайкраще розкуштувати його.

Гадаю, це той самий бiлий хлiб, що я зазвичай iв до вiйни.

Жую хлiб i намагаюся зосередитися. Але мое пiднебiння вiдмовляеться впiзнавати знайомий смак. Тодi я просто iм цей хлiб, наче це якась нова для мене iжа i смак ii ранiше був менi невiдомий.

Потiм я все ж розумiю, що хлiб насправдi той самий, що я iв удома. Просто я сам змiнився; старому доброму бiлому хлiбу, обов’язковiй частинi колишнього життя, вiйна надала незнайомого присмаку.

53

Понедiлок, 31 травня 1915 року

Софiя Бочарська бачить, як пiд Волею-Шидловською застосовують фосген

Їх збудили не пострiли з гвинтiвок. До цього звуку вони вже давно звикли. Нi, то був «низький, тривалий грiм» ураганного вогню[109 - Термiн залежить не тiльки вiд того, що звуки вiд обстрiлу цього типу зливалися в один барабанний бiй, але ще й вiд того, що вибухи через чисту випадковiсть iнодi звучали дiйсно ритмiчно.]. Пiдвiвшись iз лiжка, вони стривожено i запитально переглядалися.

Подiбнi звуки завжди викликали тривогу, вiщували бiду. Вони означали наступ, поранених, смерть. Одягнувшись, вони зiбралися у великiй кiмнатi разом iз заспаними студентами-медиками. Настрiй у всiх пригнiчений. Хтось намагаеться жартувати, але марно. Вони мовчки спостерiгають, як «сiрий рiденький свiтанок проникае в кiмнату».

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».