Захват і біль битви. Перша світова у 211 епізодах

Тi, хто були не в змозi поiхати на поле, могли замiсть цього купити щось на пам’ять на деяких ринках, де щойно зiбранi сувенiри продавали просто в кошиках.

Лейтенант Симон почав описувати своi враження i те, як вiн був поранений у битвi. Тут Корде побачив, що гостi за столом поводяться неуважно i майже не слухають оповiдача. Історii про героiв i драматичнi вiйськовi подii також схильнi до iнфляцii. І тодi вiн згадав про офiцера, якому ампутували обидвi ноги i який сказав потiм: «Тепер я герой.

А за рiк стану просто калiкою».

Усе ще немислимо сказати: швидше уклали б уже мир. Почувши таке, усi хором кричать: «Обурливо!» Люди знову почали заповнювати ресторани[66 - Варто згадати, що цього дня було страчено через повiшення трьох змовникiв iз тих, хто скоiли вбивство в Сараево наприкiнцi червня минулого року. Гаврило Принцип, який власноруч убив ерцгерцога i його дружину, уникнув страти, оскiльки йому ще не виповнилося двадцяти рокiв. Принцип у фортецi Терезiенштадт був засуджений на 20 рокiв ув’язнення.

Там вiн залишатиметься до 28 квiтня 1918 року i помре вiд туберкульозу, так i не розкаявшись у скоеному i фанатично вiрячи в свою правоту.].

33

Субота, 6 лютого 1915 року

Вiльям Генрi Докiнз сидить бiля пiрамiд i пише листа матерi

«Люба мамо, – пише вiн, – на жаль, цього тижня пошти не було, оскiльки бракуе поштових кораблiв». Поштовий зв’язок з австралiйськими вiйськами в Єгиптi вкрай ненадiйний. Три тижнi тому вони одержали листи, яких чекали з листопада: прибуло одразу 176 мiшкiв iз поштою.

Спершу – нiчого, потiм – забагато, важко на все вiдповiсти. Тепер – знову нiчого.

Але Докiнз отримав листа з домашнiми новинами. Вiн знае, що всi живi – здоровi, що мама водила близнючок до дантиста, що квiти, якi вiн вiдправив знайомiй дiвчинi, не надiйшли, що цiни в Австралii зростають. Настрiй у нього гарний. Хоча вiн, як i ранiше, з неприязню ставиться i до самоi ситуацii, i до Єгипту.

Тривають нескiнченнi навчання, i ще iх застала перша цього року пiщана буря. Вони, як i ранiше, не знають, що ж буде далi, – чи вiдправлять iх до Європи чи залишать у Єгиптi.

Вiйна поволi наближаеться, але поки ii ще не видно й не чутно. Приблизно тиждень тому британськi лiтаки-розвiдники виявили османськi вiйськовi з’еднання, що рухалися через Синайську пустелю до Суецького каналу. Три днi тому вiдбувся довгоочiкуваний бiй.