Галицька сага. Ante bellum

 – Що ж, ти нинi недаремно прийшла сюди. До цього субчика треба придивитися ближче, а то твiй чоловiк може потрапити у погану компанiю й опинитися там, де оленi кажуть: «Добрий день!».

– Я боюся за Степана, – мовила Майя.

– І правильно робиш, що боiшся! А ми маемо зробити все, щоб огородити його вiд рiзних вашуленкiв. Ще не вiдомо, чим вони дихають!

Сергеев вийняв з теки, що лежала перед ним, аркуш паперу, поклав на стiл. Хотiв дiстати олiвець, але в останню мить передумав. Вiн подивився на Майю, провiв поглядом по ii фiгурi, зупинився на спiдницi.

Жiнка зрозумiла його без слiв.

Сергеев не повiв свого агента до сусiдньоi кiмнати, до лiжка, бо й лiжка у квартирi не було. Все сталося тут, на кухонному столi, причому Майi навiть не прийшлося розстiбати кофту.

Все вiдбулося, як завжди, мовчки, а сьогоднi навiть швидше звичайного. Сергеев декiлька разiв вигнувся, вiд блаженства закотив очi i вже наступноi митi став заправляти штани.

Майя деякий час продовжувала лежати на столi, вiдходячи вiд того, що вiдбулося.

Коли це сталося уперше, Майю, природно, пiк звичайний жiночий сором. Тодi Сергеев просто брутально домiгся ii i згвалтував. Розумiючи, що нiхто iй не повiрить (а якщо i повiрить, то сприйме це зовсiм не так, як вона хотiла б), Майя Бiлецька нiкому не призналася у тому, що трапилось iз нею. Вона гадала, що це був банальний чоловiчий порив задовiльнити свою потребу, але наступного разу, коли Майя прийшла iз черговим донесенням, це повторилося знову.

– Вставай, чого розляглася! – грубо озвався Сергеев. – Тобi ще треба написати на паперi все, що менi наговорила!

Майя пiдвелася. Вона не спiшила одягатися, але й не рiшалася сказати слова, якi вже давно пекли душу.

– Я бiльше так не можу! – тихо мовила вона.

– Що не можеш? – не зрозумiв Сергеев. – Ти вiдмовляешся допомогти нам виявляти ворогiв народу?

– Нi, я не про те! Цього бiльше не хочу!

– Ах цього! – протягнув Сергеев.

– Нi, але в мене е чоловiк…

– Чоловiк? А ти правильно сказала: е чоловiк. А чому вiн у тебе е, ти не питала себе?

– Що ви хочете цим сказати? – не зрозумiла Майя.

– Ти ж хочеш, щоб твого нацiоналiста залишили у спокоi?! – чи то запитав, чи ствердив Сергеев.

– Чому нацiоналiста? – поцiкавилася Майя, надiваючи спiдницю.