Манускрипт з минулого

– Якщо ти не принiс менi оригiнал напису, а лише недосконалий знiмок, доведеться пригадати ази iнформатики. Що таке фотошоп, ти не забув?

Вiн кивком голови наказав присiсти поруч, вправними рухами перенiс зображення зi смартфона на екран, вiддав його власнику. Маркiян виявився не лише чудовим священиком, але й вправним навiть не юзером. Павло засумнiвався, чи можна служителя церкви порiвнювати з хакером. Либонь, якщо i можна, то варто використовувати первiсне, ще не негативне значення цього слова.

Попрацювавши над контрастом, яскравiстю, Маркiян добився найоптимальнiшоi картинки.

Вiн надпив дещо охололу каву, забувши при цьому про солодощi.

– Ну? – нагадав про себе Павло.

– Не нукай! У нас у семiнарii вiдучили вiд двох слiв паразитiв: «е-е-е» i «ну». Рознукався!

Маркiян вдивився у текст. Вiн одразу розгадав, що напис древнiй i пов’язаний з церковним текстом.

– Я вчився у греко-католицькiй семiнарii, тому церковнослов’янськi тексти нам викладали не як основнi. У православних семiнарiях iм придiляють значно бiльше часу й уваги, – говорив Маркiян, – але, на твое щастя, я мав вiдмiннi оцiнки з усiх предметiв – i важливих, i не дуже.

Так от, вiдомо декiлька типiв почеркiв, котрими писали нашi предки: устав, пiвустав, в’язь, скоропис, так зване гражданське письмо. Це – скоропис, i якщо це скоропис, то написаний вiн не ранiше чотирнадцятого столiття. До того скоропису просто не iснувало.

– Що тут написано? – не вгавав Павло.

– Тепер про напис. З церковнослов’янською у мене, м’яко кажучи, не дуже, але зарадити цьому можна.

Я бачу у першому рядку слово, котре смiливо можу iнтерпретувати, як Даниiл.

– Пророк Даниiл? Той, що у Вавилонi?

– А iншого я не знаю. Так, дай хвилинку. Тут написано: «Ти же, Данiиле, загради словеса и запечатай книги до времене скончанiя».

– І що це значить?

– У перекладi на зрозумiлу мову цей текст – i це пiдтверджуе Огiенко – звучить наступним чином: «А ти, Даниiле, заховай цi слова i запечатай цю книгу аж до часу кiнця».

Павло нiчого не зрозумiв, про що не забарився повiдомити друговi.

– Менi поки що також не все зрозумiло. Можливо, допоможуть наступнi рядки. Почекай, дай менi сконцентруватися.

Концентрацiя отця Маркiяна затягнулася на п’ять хвилин, i Павло вже почав хвилюватися за друга, але той, неначе нiчого не сталося, продовжив:

– Не буду перевантажувати мозок оригiнальним текстом, але з упевненiстю можу стверджувати, що це цитати з Давидових псалмiв.