На нашем сайте вы можете читать онлайн «Без козиря (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Без козиря (збірник)

Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
Краткое содержание книги Без козиря (збірник), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Без козиря (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Петро Панч) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
Без козиря (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Без козиря (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Без козиря (збiрник)
Петро Панч
Історiя Украiни в романах
Петро Панч (1891—1978) (справжне iм'я Петро Йосипович Панченко) – вiдомий украiнський новелiст, романiст, автор казок для дiтей. У роки громадянськоi вiйни вiн спочатку воював на боцi петлюрiвцiв (цей факт не афiшувався за радянських часiв), а потiм перейшов до лав червоноармiйцiв.
Темi громадянськоi вiйни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночi». Гордiй Байда, шахтар з Донбасу, все свое життя довбав вугiлля в забоi i не цiкавився полiтикою.
До книжки також включено повiстi: «Без козиря», в якiй описаний Брусиловський наступ росiйськоi армii, та «Голубi ешелони», що розповiдае про трагедiю петлюрiвського офiцера Лец-Отаманова, який боровся за самостiйну Украiну, що мала стати за сестру всiй Європi i Росii, але, як завжди, ii намагаються вiддати на поталу iноземним загарбникам.
Петро Панч
Без козиря (збiрник)
Облога ночi
Роман
Частина перша
Чорнi хмари
На свiтанку землянка здригнулася вiд вибухiв. Гордiй Байда прокинувся. Охоплений тривогою, вiн почав прислухатись. Залишки сну ще туманили голову, i Байда не мiг зразу навiть зрозумiти, що за день мав настати. Із стелi на обличчя сипалася глиняна луска. Так здригалася землянка тiльки вiд гарматних пострiлiв, але останнiй раз червоногвардiйськi загони пройшли з батареею через Калинiвку, як тiльки зiйшов снiг.
Згадка розвередила неприемнi спогади, якi ще й досi викликали досаду. Червоногвардiйцiв була жменька. Вимученi, в старих шинелях, а то i в куцих пiджаках, пiдперезанi кулеметними стрiчками, з гвинтiвками рiзних систем, вони ставали супроти регулярноi нiмецькоi армii, озброеноi до зубiв.
Гордiй Байда, як колишнiй унтер-офiцер, розумiвся на вiйськовiй справi, i коли Клим, його старший син, несподiвано сказав, що й вiн iде з червоногвардiйцями, це вже зовсiм роздратувало батька. Іти на певну загибель! І вiн, насупившись, буркнув:
– Життя тобi набридло? Сиди й не рипайся!
Але Клим, мабуть, вирiшив цю справу для себе остаточно, тому й вiдповiв:
– Нiмцi прийдуть, так i ви не всидите.
– Ото вони, мабуть, тiльки про Калинiвку й думають.



