Бо війна – війною… Через перевал (збірник)

Цю мрiю я уголос вимовив ще тодi, коли ми втрьох з Іваном i Грицем iшли пiд час великоднiх канiкул до свого села, викохав ii, навчаючись у Празi, – i мрiя та неждано-негадано сповнилася, i я дякую провидiнню, що не залишився на чужiй землi, що повернувся у рiдний край, який сповнив моi бажання.

Це не пиха i не самовдоволення вiд того, що наблизився до когорти героiв; я найскромнiший i найменший серед них, але серед них – перший галичанин!

Невтримна жага людського пiзнання. Незмiрна сила людини, яка пiзнае!

Єремiя Окладников, росiйський китобiйник, шiсть рокiв прожив зi своiми товаришами на Шпiцбергенi пiсля загибелi в льодах iхнього судна в першiй половинi XVIII столiття.

1893 року Фрiтьйоф Нансен на шхунi «Фрам» вирушив iз Новосибiрських островiв дрейфом до Пiвнiчного полюса. На 419-му кiлометрi до вершини Землi Нансен, зрозумiвши, що дрейф пройде пiвденнiше, повернувся iз своiм товаришем Ялмаром Йогансеном лижами на пiвдень, i були вони врятованi англiйською експедицiею на п'ятсотий день переходу.

Англiйський капiтан Роберт Скотт, повертаючись iз Пiвденного полюса 1912 року, загинув з усiею своею командою. Першою добровiльною жертвою був член експедицii Отс: вiн вiдморозив ноги i, щоб не стати тягарем для товаришiв, вийшов пiд час лютоi бурi з намету й не повернувся…

1913 року бiля берегiв Таймиру загинув разом з дружиною дослiдник Пiвночi Володимир Русанов.

Перший пiдкорювач Пiвденного полюса Рауль Амундсен 1925 року перелетiв на дирижаблi «Норвегiя» iз Шпiцбергена через Пiвнiчний полюс до Аляски, а трьома роками пiзнiше загинув у пошуках експедицii Умберто Нобiле.

Американський полярник Рiшард Берд пiдкорив сьогоднi Пiвденний полюс. Вiн ще там. Як складеться його доля?

1928 року мiй шеф Рудольф Лазарович Самойлович на криголамi «Красiн» врятував експедицiю Нобiле.

Два роки тому професор Отто Шмiдт iз своiм заступником Самойловичем вирушили на Землю Франца-Йосифа, встановили на островi Гукера у бухтi Тихiй першу полярну станцiю i запропонували Радi Народних Комiсарiв проект побудови арктичноi обсерваторii на архiпелазi.

Лiкар Лука Кулаев i я очолюемо третю експедицiю на Землю Франца-Йосифа. Що чекае нас попереду – невiдомо. Але в цю мить я – найщасливiша людина на свiтi.

Сонце давно вже перестало ховатися за обрiй. Опiвночi воно наближаеться до горизонту, котиться по ньому, чiпляючись за вершки торосiв, вiдриваеться вiд них i, описавши на пiвденному схилi неба невисоку дугу, знову черкаеться об небокрай.