На нашем сайте вы можете читать онлайн «І земля, і зело, і пісня». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
І земля, і зело, і пісня

Автор
Дата выхода
29 ноября 2021
Краткое содержание книги І земля, і зело, і пісня, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению І земля, і зело, і пісня. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Роман Іваничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнював білі плями в нашій історії. Р. Іваничук розширив жанрові межі історичного твору, відкривши перед читачем минувшину, що активізувала національну пам’ять.
Збірка малої історичної прози письменника містить повісті та оповідання, написані у різні роки. Це і роздуми про стосунки вождя й поета – короля Данила Галицького й співця Митуси, і трагічна історія князя Святослава, замордованого Святополком Окаянним, і пройнята гірким гумором розповідь про Першу світову війну, і спогади про страхітливі часи німецької та совєтської окупації, і поетична біографія автора, і таємниці його так званої «кунсткамери».
І земля, і зело, і пісня читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу І земля, і зело, і пісня без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Хiба не вiн у краю, роздертому й знесиленому кривавими мiжусобицями, подав взiрець справжнього братолюбства? Он неподалiк Тухольських ворiт, в урочищi Святославiв, височить могила третього сина Володимира Великого – Святослава, який пiсля моторошноi смертi братiв Бориса i Глiба втiкав вiд Святополка Окаянного до угорського короля Іштвана й був тут зарубаний печенiгами, посланими братовбивцем. То ж чи не перший в iсторii Руськоi держави Данило Романович подав братню руку молодшому Васильковi, назвав його другим правителем i вiддав йому Володимир?
Мав Данило право сподiватися на добре слово вiд людей: i уграм, i ляхам мiсце iхне вказав, i крижевникiв вiдбив од Руськоi землi; тому й служив йому премудрим словом книжник Тимофiй, родом з Киева, спiвав хвалу Мстиславу Удатному й Даниловоi слави не поминув словом високим.
Так було, i так уже не буде. Устами Мономаха мед би пити: кипчакiв тих гуляло у степу не бiльше, нiж блiх у княжому теремi, – можна було вибирати час i для ловiв i для писань, що напучували на добро й милосердя.
Данило помiтив зухвалу посмiшку на устах Митуси, та волi своему гнiву ще не давав: чей отямиться спiвець i, в книгах учений, зрозумiе врештi найпростiшу iстину, що не можна вже лише для свого вдоволення й вигоди жити, бо довкола ворог готуе вiчну неволю, i весь народ повинен стати з князем заодно.
Останнi слова Данило вимовив уголос – i промовив Митуса:
«Писав же Даниiл Заточник: “Багатого мужа всюди знають, i в чужiй землi вiн мае друзiв, а бiдний серед своiх незримий ходить. Багатий возглаголить, i всi його слова вознесуть до хмар, а бiдному вуста замкнуть”.
Заодно з володарем можна стати, коли володар справедливий… А коли нi, то повчав той же книжник: “Не тримай свого двора бiля княжого, бо ласка княжа, як вогонь пiд клоччям…”»
Митуса зробив рух, нiби гуслi перетягнув iз-за спини на груди, вдарив пальцями, немов по струнах, i заспiвав:
Ой пане Іване, обмурував двiр,
Обмурував двiр бiлим каменем,
А ворiтенька з жовтоi мiдi.





