На нашем сайте вы можете читать онлайн «Країна Ірредента. Злодії та Апостоли (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Країна Ірредента. Злодії та Апостоли (збірник)

Автор
Дата выхода
22 марта 2013
Краткое содержание книги Країна Ірредента. Злодії та Апостоли (збірник), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Країна Ірредента. Злодії та Апостоли (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Роман Іваничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Країна Ірредента – країна, позбавлена можливості до самовідтворення, до самовизначення, до самоутвердження. Увесь її шлях – мов туго натягнута линва між Сициллою і Харибдою. Усе її існування – історія моторошного балансування. Уже з самої назви – що мов палюче тавро – свого твору Роман Іваничук розпочинає вельми нелегкий шлях до пошуків відповіді на ріторичне питання української історії: чому, як трапилося, що народ, наділений потужною креативністю, природним талантом, позбавлений звичайного талану?..
Політичний роман «Країна Ірредента» за своєю композицією нагадує дивний чорно-білий колаж з різних часових пластів українського буття, пронизаних, мов життєдайним світлом, прагненням – попри весь трагізм долі – будь-що ВІДБУТИСЯ.
Повість «Злодії та Апостоли» начебто схожа на пораду – як треба шукати свого родоводу. Та водночас у творі постає панорамна картина історії Гуцульщини на чотирьохсотлітньому відтинку часу із звичаями, віруваннями, мовою та ментальністю горян, духовний світ яких сьогодні зазнав поважних зовнішніх змін, проте у своїй суті залишився предковічним. Фабула повісті ґрунтується на реальному житті гуцулів, однак автор розкошує домислом, що надає творові романтичного шарму.
Країна Ірредента. Злодії та Апостоли (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Країна Ірредента. Злодії та Апостоли (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Михайло розкочегарював буржуйку, адже надворi закушпелилася зима; вiн глипнув на мене краем ока, i його кругла голова, яструбиний нiс, потрiсканi вiд холоду губи i зобове пiдгарля, яке надбав у тюрмах, засвiтилися враз щирим усмiхом, i вiн сказав, не пiдводячи голови вiд рушт:
«Песимiстам легше: вони завжди мають двi вичерпнi вiдповiдi з приводу добрих чи поганих новин: «А я що вам казав!» або «Цього разу я помилився», а оптимiстовi залишаеться тiльки одна, перша, а за другу обзивають його псевдопророком.
Я пильно придивлявся до мого доброго приятеля, на якого завжди орiентувався у своiй суспiльнiй поведiнцi: песимiстом вiн, звiсно, не був, бо як мiг би песимiст витримати дванадцять рокiв тюремних поневiрянь без покаянь i зламiв, а все ж переможна втiха, що вiн таки помилився, не покидала мене: адже на Майданi море люду – молодих i старших, рiзних професiй, украiномовних i росiйськомовних, – i в усiх рiшуча настанова стояти на морозi невiдомо скiльки днiв чи тижнiв – аж до перемоги; всi скандують iм'я кандидата в президенти, всi спiвають новiтню пiсню «Разом нас багато, нас не подолати!», i всi твердо вiрять у звитягу; я пильно придивляюся до цупкоi рiшучостi, що напливла на Михайлове обличчя; його спокiйний погляд вселяе в мене вiру в нашу перемогу, проте я таки не втримуюся, щоб не помститися приятелевi за його колишнiй сумнiв, i вимовляю терпкi, хоч i забарвленi втiхою, слова: «А я що казав!»
Михайло наче й не почув моеi переможноi iнвективи, вiн перестав пiдкидати дрова у буржуйку й не пiдводячись взявся порпатися у клунках, що лежали поскиданi на купу обiч матрацiв.







