На нашем сайте вы можете читать онлайн «Країна Ірредента. Злодії та Апостоли (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Країна Ірредента. Злодії та Апостоли (збірник)

Автор
Дата выхода
22 марта 2013
Краткое содержание книги Країна Ірредента. Злодії та Апостоли (збірник), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Країна Ірредента. Злодії та Апостоли (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Роман Іваничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Країна Ірредента – країна, позбавлена можливості до самовідтворення, до самовизначення, до самоутвердження. Увесь її шлях – мов туго натягнута линва між Сициллою і Харибдою. Усе її існування – історія моторошного балансування. Уже з самої назви – що мов палюче тавро – свого твору Роман Іваничук розпочинає вельми нелегкий шлях до пошуків відповіді на ріторичне питання української історії: чому, як трапилося, що народ, наділений потужною креативністю, природним талантом, позбавлений звичайного талану?..
Політичний роман «Країна Ірредента» за своєю композицією нагадує дивний чорно-білий колаж з різних часових пластів українського буття, пронизаних, мов життєдайним світлом, прагненням – попри весь трагізм долі – будь-що ВІДБУТИСЯ.
Повість «Злодії та Апостоли» начебто схожа на пораду – як треба шукати свого родоводу. Та водночас у творі постає панорамна картина історії Гуцульщини на чотирьохсотлітньому відтинку часу із звичаями, віруваннями, мовою та ментальністю горян, духовний світ яких сьогодні зазнав поважних зовнішніх змін, проте у своїй суті залишився предковічним. Фабула повісті ґрунтується на реальному житті гуцулів, однак автор розкошує домислом, що надає творові романтичного шарму.
Країна Ірредента. Злодії та Апостоли (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Країна Ірредента. Злодії та Апостоли (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Невiдiсланий заповiт лежить на столику, i згасають у грубцi фiолетовi пломiнцi. Холодно в кiмнатi, як же холодно, чому так довго не приходить весна?
Бiля Петлюри сидить його вiрний ад'ютант поручник Сорока, вiн теж мерзне, i враз схоплюеться зi стiльця Отаман, скидае з плечей шинель i каже ад'ютантовi:
«Вiзьми ii, вона вже менi вiдслужила й одступилася вiд мого тiла… Бачиш цю дiрку на лiвому вилозi: то колись слiпа куля цiлилася в мое серце й застрягла в сукнi.
Головний Отаман вiддав ад'ютантовi шинель i залишився беззахисним… Тож зовсiм легко увiйдуть у нього сiм куль, випущених 25 травня 1926 року iз револьвера Самуiла Шварцбарда на розi вулицi Расiна й бульвару Сен-Мiшель.
Й не донесе Петлюра свого заповiту дочцi Лесi. І тисячi людей, якi забули про живого Отамана, прийдуть до мертвого на Монпарнаський цвинтар. І гiрко ридатиме над домовиною свого недруга славний письменник i недолугий полiтик Володимир Винниченко.
Як же щиро вмiють украiнцi шанувати мертвих!
Роздiл сьомий
Я багато передумав, брате…
Читати при маловольтовiй жарiвцi було так само важко, як колись, у часи мого дитинства, при каганцевi. Трудно нинi збагнути, як нам вдавалося при тому жовтому пломiнцi, що блимав на запiчку, немов зiрничка на передвечiрньому прузi неба, розпiзнавати букви в шкiльнiй читанцi, а таки вдавалося, бо прогнати зимову темряву з хати було нiчим, хiба що пожежею…
Моi очi втомилися, я вiдклав рукопис, вимкнув живлення в акумуляторi й, заклавши руки пiд голову, вдивлявся в темряву, дошукуючись у нiй образу Михайла, про присутнiсть якого свiдчило лише його глибоке й рiвномiрне дихання, – був то мiцний сон людини з чистим сумлiнням.








