Мальви. Орда (збірник)

Маленькi, загородженi камiностiнням хати бiжать, налiзаючи одна на одну, юрмляться бiля невiльничого i соляного базарiв, що кишать бiля пiднiжжя Топ-каi, i, зляканi галасом та зойком, розбiгаються у рiвний степ, молитовно припадаючи перед величними ротондами ханських усипальниць у Ескi-юртi. Угору, берегами Чурук-су, мiсто спинаеться важче. Скелi щораз ближче сходяться, стискаються, тиснуть одна на одну, заступаючи вхiд до караiмськоi фортецi Чуфут-кале; хатки малiють, щезають, мiсто зариваеться в печери, проте вперто повзе ущелинами Марiям– i Ашлама-дере, поки врештi його спинять гори: годi!

Бахчисарая не видно й не чути, його бачать хiба тiльки орли, що ширяють пiд задимленим небом.

І ще вершник, який стоiть на скелi Топ-кая.

На скелi Топ-кая стоiть вершник у бiлiй чалмi i жовтогарячiй киреi, облитий золотом призахiдного сонця. Гостра роздвоена борода i нiс iз жорстокою горбинкою вип’ялися вперед, вiрлинi очi вдивилися в примерклi гори. Темно-буланий румак застиг пiд ним, готовий до безумного стрибка у провалля.

Це калга[48 - Калга – молодший брат хана, военний мiнiстр.] Іслам-Гiрей. Вiн сьогоднi повернувся з Перекопу до свого палацу в Ак-мечеть[49 - Ак-мечеть – теперiшнiй Сiмферополь.] i тепер iде до старшого брата Бегадира Гiрей-хана доповiсти йому про те, що вiдбудова фортецi Оp-капу закiнчена. Сам iде, без почту. Кiлька мiсяцiв жив вiдiрваний вiд полiтичного життя краю – чей же мусять бути якiсь новини.

Доповiсть Іслам-Гiрей хановi, що мури на перешийку надiйнi, i промовчить про те, що для цих укрiплень потрiбне ще й надiйне вiйсько i смiливий хан, який у руках, замiсть каляму[50 - Калям – тростинкове перо.

], вмiв би мiцно тримати булатного меча. Мусить промовчати i про те, що, крiм Перекопу, що загороджуе шлях невiрним, час нарештi укрiпити i пiвденнi береги, захопленi единовiрними турками. Нiжному авторовi плаксивих газелiв[51 - Газелi– лiричнi вiршi.] i боягузливому володаревi Криму Бегадир-хановi властива ще й жорстокiсть. Попереджений султаном Амуратом IV, що задушив у Стамбулi непокiрного Бегадирового попередника Інает-хана, вiн присягся «нi на штрих не сходити з компасного кола послуху султановi» i видати для покарання будь-кого, хто насмiлиться виявити непокiрнiсть падишаховi.

Мусить поки що мовчати калга Іслам-Гiрей.

Розлiгся по обидва боки причаеного Бахчисарая Крим, i сняться йому лiнивi сни про давню бувальщину.