Гнат Хоткевич

І куди б не кидала його доля, вiн iнстинктивно займався тим, до чого прагнула душа, завжди дослухаючись до своiх душевних позовiв i поривань;

• ви «почуете» у книжцi голос самого Гната Хоткевича: його слова видiленi у текстi як пряма мова i курсивом. Це наблизить його образ до нас. «Почуете» ви i голос дочки Хоткевича Галини Гнатiвни, спадкоемицi його справи. І голос його сина Богдана, який не мiг змиритися iз вбивством батька;

• дослухаемось до того, що Хоткевич, нiби вiдповiдаючи на нашi запитання щодо своеi громадянсько-полiтичноi позицii, зiзнаеться в тому, що суспiльне життя сприймае вiдчуттями, емоцiйно, iнтуiтивно, а вже потiм визначаеться рацiональними самонастановами:

– Питаете мене, хто я – чи народовець, чи «родина», чи соцiалiст? Нi перше, нi друге, нi трете.

Провiсник, предтеча!

І з цього самовизнання – самовизначення – а з висоти часу тим бiльше, – стае очевидним, що Гнат Хоткевич постае перед нами насамперед як великий iсторик Украiни, який вiдстоював незалежнiсть Украiни.

Історик Украiни – у тритомнiй «Історii Украiни».

Історик Украiни – у лiтературних, драматургiчних творах як дослiдник Киiвськоi Русi, де вiн знаходить витоки украiнськоi держави; державотворчоi дiяльностi видатних борцiв за незалежнiсть Украiни – Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, видатних дiячiв художньоi культури – Григорiя Сковороди, Тараса Шевченка.

Історик украiнського народного музичного мистецтва – як автор дослiджень з iсторii кобзарського мистецтва, пiдручникiв з гри на бандурi та його творець – як упроваджувач у свiдомiсть глядачiв-слухачiв лекцiй-концертiв про чарiвний вплив кобзарського мистецтва.

Історик украiнського театру – як автор дослiджень з iсторii украiнського театру на галицьких землях i творець украiнського народного театру, сiльського, робiтничого, гуцульського.

І ось тут у знаменнику його творчостi проступае спiльна якiсть – просвiтительство.

У цiй якостi вiн творив вiльно – згiдно своiм уявленням про сенс свого iснування на землi, тобто був обраним, розпiзнавши Божий задум вiдносно свого життя в украiнському мистецтвi – в Украiнi. Божий задум.

Романтик! Адже що таке свобода? Їi не можна здобути, вона мае мiститись у кожному з нас.

* * *

Вiн i жив вiльно – згiдно своiм уявленням про життя в любовi.