Лесь Курбас

Зазначу, що тернопiльська гiмназiя була класичним навчальним закладом, де окрiм загальноосвiтнiх предметiв (iсторii, географii, математики, фiзики, пропедевтики), особлива увага придiлялася вивченню мов – латинськоi, давньогрецькоi, нiмецькоi, польськоi. Нiчого спiльного iз сучасною середньою загальноосвiтньою школою.

Чи ж доводиться дивуватися, що в майбутньому Курбас залюбки i з нагоди подальшоi постановки вiльно перекладав п’еси з нiмецькоi, польськоi, англiйськоi…

Взагалi тернопiльська гiмназiя уславилась своiм викладацьким складом.

Так, географiю викладав Григорiй Величко, друг Івана Франка, котрий брав участь в австрiйськiй експедицii з вивчення Землi Франца-Йосифа. Нiмецьку мову i лiтературу викладав Євген Мандичевський, украiнський письменник, видавець тернопiльського журналу «Молодiж». В гiмназii iснувала i добре вкомплектована бiблiотека, де поруч з украiнською класикою зберiгалися в оригiналi твори польськоi, нiмецькоi, росiйськоi лiтератур, лiтературно-науковi видання – «Записки наукового товариства iменi Шевченка», «Лiтературно-науковий вiсник» (ЛНВ), «Киевская старина».

Й нема нiчого дивного, що захоплення лiтературою надихае Леся на власнi проби пера. У квiтнi 1906 року у ЛНВ, що виходив того часу за редакцiею Івана Франка, пiд псевдонiмом Зенон Мислевич з’являеться один з перших лiтературних дописiв Курбаса «В гарячцi», а за рiк – оповiдання «Син». Як не погодитись з оцiнкою дослiдницi творчостi молодого Курбаса Ірини Волицькоi, що у психологiчнiй атмосферi твору, його нервовому iмпресiонiстичному стилi вiдчуваеться засвоення молодим автором досвiду новоi украiнськоi прози.

Леся Украiнка, Олександр Олесь, Володимир Винниченко входять в його життя як сьогодення украiнського мистецтва, як актуальний його вираз.

Хома Водяний вiдзначав надзвичайний енергiйний запал свого товариша у засвоеннi гуманiтарних знань i рiзнобiчнiсть, рiзноске-рованiсть його творчих нахилiв i проявiв. Як читець i солiст вiн був незмiнним учасником шкiльних концертiв. Успадкувавши вiд матерi музичнi здiбностi, Лесь прекрасно грав на роялi, читав ноти з листа й усе життя залюбки iмпровiзував на теми популярних музичних творiв.

Вiдчуваючи потяг до малювання, Лесь особливо цiкавився графiкою, мистецтвом карикатури, а у старших класах гiмназii навiть iлюстрував гiмназiйний пiдпiльний сатиричний журнал.

III. Прорив до Європи

…Ймовiрно – i це схоже на правду, – вiн бачив «Царя Едiпа» у знаменитiй постановцi Макса Рейнгардта.