Микола Хвильовий

Харизматичний лiдер цiлого украiнського лiтературного поколiння…

Справдi, у рiзнi часи його його сприймали по-рiзному: зневажали й зачаровувались ним, обвинувачували у всiх смертних грiхах, i водночас ледь не зараховували до лику мученикiв i святих. Сьогоднi його iм’я стало символом найвищого злету украiнськоi лiтератури, нового кардинального стрибку в ii розвитку. Логiчно, що у життi i творчостi Хвильового багато бiлих плям, домислiв, недомовленостей.

«Можна припустити»… «Ймовiрно»… «Не виключаеться, що»… Такi фрази ви нерiдко зустрiчатимете у цiй книжцi, але це пов’язано лише з бажанням уникнути категоричностi у судженнях про письменника як про непросту людину з динамiчними поглядами на життя.

І яким би сильним не було бажання протягнути нитку Арiадни крiзь примхливе переплетiння перехресть i тупикiв його життя i творчостi, моя трактовка стане лише однiею з версiй рiшення трагiчноi головоломки, яку полишив пiсля себе неповторний i непередбачуваний Микола Хвильовий. Словом, питань багато, i всi вони цiкавi, але не поспiшатимемо з вiдповiдями.

Як ви, напевне, здогадались, на вас чекае не наукове дослiдження. Тут ви не знайдете надрозумних визначень особливостей його творчостi на кшталт того, що проза Хвильового «переважно лiрико-експресивна з елементами неоромантизму», хай пробачить мене шановний доктор фiлологiчних наук… Але я засинаю, коли читаю таке. Доторкаючись до живоi украiнськоi iсторii, мене охоплюе нестримний вир емоцiй, якi я прагнутиму передати вам. Як i не стримував iх поет i лiтературознавець Володимир Панченко, який, вивчаючи життя i творчiсть Миколи Хвильового, подолав 1030 кiлометрiв! Вiн подорожував маршрутами перебування письменника за певними адресами у тому чи iншому селi або мiстi, зустрiчався iз родичами Хвильового, його друзями i знайомими, розпитував iх, намагаючись уявити справжнього, «живого» Хвильового.

Безперечно, ми не зможемо оминути увагою його безцiннi свiдчення. Так само не знехтуемо спогадами про Хвильового та його друзiв, якi зiбрав уже згадуваний Григорiй Костюк у редагованому ним збiрниковi творiв Миколи Хвильового.

Тож почнемо, як радив Аристотель, з початку, щоб збагнути розвиток i кульмiнацiю й осягнути розв’язку мiстерii життя i провiденцiальноi творчостi Миколи Хвильового. Чому провiденцiальноi, ви зрозумiете з подальшоi розповiдi.

Роздiл 2

Блукання у соцiальних нетрях

Безперечно, я такий. Я розтрiпаний.

А розтрiпаний тому, що надто

вразливий.