Олег Ольжич

Виникло декiлька украiнських видань, видано 180 поетичних i прозаiчних творiв молодих украiнських творцiв. У Празi творили i друкувалися непересiчнi молодi украiнськi поети – Євген Маланюк, Юрiй Дараган, Оксана Лятуринська, Олекса Стефанович, Леонiд Мосендз, Олена Телiга…

Феномен празькоi украiнськоi емiграцii у Чехословаччинi полягав у системностi органiзацii науки, освiти i культури, яка дала можливiсть створити низку так званих празьких шкiл: археологiчну, поетичну, iсторичну, мистецьку.

У полiтичному планi украiнська емiграцiя – i не тiльки празька – гуртувалась навколо iдеi створення вiльноi, незалежноi Украiни.

Олег Ольжич виявився яскравою дiйовою особою цього процесу – будiвничим незалежноi, поки що розпорошеноi, украiнськоi держави. З цiеi точки й будемо розглядати його життя, творчiсть i громадсько-полiтичну дiяльнiсть.

Отже, сiм’я Кандиб об’едналась i розпочала нове життя у Чехословаччинi. Перед п’ятнадцятилiтнiм Олегом розгортались широкi можливостi для полiтичного i мистецького самовизначення, i вiн активно скористався з цього.

Але про все по порядку…

Археолог

Схилився археолог в робiтнi над столом, Схилився археолог подряпаним чолом, – Боронистий й прекрасний розлiгся перед ним Розлiгся цiлий Всесвiт як квiтчастий килим. Натхненними очима красу його вiн п’е, В красi знайшов вiн щастя, знайшов життя свое.

    Олег Ольжич

У поколiннi 1930-х рокiв Олег Кандиба був неповторним явищем. Вражае активнiсть, з якою вiн вступав у життя, орiентуючись, спочатку за допомогою батька, а чимдалi, тим самостiйнiше, в життi украiнського зарубiжжя, у виборi фаху i полiтичного змiсту своеi дiяльностi.

Дуже любив мандрувати. І не просто iз цiкавостi. Часто з товаришами пiшки або потягом вирушав для огляду певноi мiсцевостi, яка являла iнтерес з точки зору археолога. Одного лiта об’iздив на велосипедi ледь не всю Нiмеччину, ознайомившись з ii iсторичними пам’ятками, храмами, музеями. Разом iз другом i майбутнiм соратником у нацiонально-визвольнiй боротьбi Уласом Самчуком замислили було здiйснити навколосвiтню подорож…

При цьому вражае i самий дiапазон його наукових i творчих уподобань, який охоплював археологiю, етнографiю, iсторiю, лiтературу.

Спочатку вiн вступае на платнi рiчнi курси Украiнського громадського комiтету у Празi, й 11 грудня 1924 року з вiдзнакою складае iспит на атестат зрiлостi, який тодi називався «гiмназiяльною матурою».