На нашем сайте вы можете читать онлайн «Остап Вишня. Невеселе життя». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Остап Вишня. Невеселе життя

Дата выхода
30 ноября 2020
Краткое содержание книги Остап Вишня. Невеселе життя, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Остап Вишня. Невеселе життя. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Ця книга – справжній літопис невеселого життя найпопулярнішого й донині в Україні гумориста Остапа Вишні (1889–1956), який відбував сталінську «десятирічку» в концтаборах. Її упорядник, автор вступної статті й приміток, відомий літературознавець і архівіст Сергій Гальченко ще в 1989 році обстежив архіви Ухтпечлагу тодішньої Комі АРСР і зібрав матеріали, які вперше друкуються в такому повному обсязі.
Основою праці стали документи слідчої справи за 1933–1934 роки та комплекс архівних матеріалів із двотомної справи-формуляра на Остапа Вишню, в якій зібрані донесення понад півсотні секретних агентів спецорганів за 1922–1955 роки. В процесі слідства, яке велося методами фізичного і психологічного натиску, Остап Вишня визнав «провину»: нібито він мав особисто вбити партійного лідера республіки П. П. Постишева, за що був покараний десятирічним ув’язненням у таборах особливого режиму.
У книзі в хронологічній послідовності подаються записи із унікального документа тієї епохи – табірного щоденника Остапа Вишні – та його листи із концтаборів, де довелося перебувати письменнику. Це своєрідні шедеври літературної творчості, часто наповнені не традиційним українським, а чорним гумором страждальця-гумориста.
Публікуються і деякі літературні твори Остапа Вишні, які викликали шквал вульгарно-соціологічної критики із звинуваченнями письменника у буржуазному націоналізмі й навіть у фашизмі, а також листи та спогади його рідних і тих людей, з якими гуморист сидів в одній камері чи перебував в одному концтаборі.
Ця книга, що творилася упродовж тридцяти років, є свідченням боротьби системи із митцями, найталановитіші з яких зазнавали репресій і знищення.
Остап Вишня. Невеселе життя читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Остап Вишня. Невеселе життя без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Чого ви чiпляетесь до мене? – перелякано озирнувшись навкруги, скрикнув тов. Европенко-Европацький. – Хiба це я говорю?
– Значить, ви й цей абзац викреслюете?
– Звичайно, викреслюю. І викреслюю тому, що це ж… не головне. Головнiше от що:
– «Остап Вишня до тварин ставиться, як до людей, – пише Полторацький. – І цим засобом теж користуеться, як дотепом: «І засвiтилися у вороноi кобили очi i прошепотiли радiсно уста ii: «только утро любви хорошо, хороши только робкие первые встречи». Ми далекi вiд «iзячноi» лiрики Надсона й не хочемо ображатися за таке паплюження поета.
Що ви на це скажете?
– Що ж тут говорити? – промовив я. – «Остап Вишня до тварин ставиться, як до людей»? Як до людей. Ви не погоджуетесь? Не погоджуетесь. Ну, як же йому ставитись? З ломакою? З голоблею по спинi? І вас, тов. Европенко-Европацький, карючить те, що кобила (мiж iншим, ця кобила з прекрасноi незабутньоi поеми про тварину, що до неi може рiвнятись хiба тiльки есенiнська «песнь о собаке»), – i вас карючить, що кобила цитуе непоганий надсоновський вiрш? Так? Ну, коли так, то значить i ви, камраде, недалеко втекли вiд вищезгаданоi «iзячноi» лiрики.
Шкода тiльки, що бiда i не в цьому, не в «iзячнiй лiрицi», – бiда в тому, що ваш «морфолог» проповiдуе звичайнiсенький собi iдеалiзм, i бiда в тому, що ви цього iдеалiзму нiяк не бачите.
– Навiщо ви мучите мене, – сказав вiн, – переходьте скорiше до «технiки комiчного».
– Бачите, – сказав я, – мене «технiка комiчного» теж цiкавить, але, на «лiвий» жаль, не так, як Полторацького, вона мене цiкавить саме з «погляду чистоi технiки», i тому я примушений позбутися спершу «технiки» морфологiчноi.
– «Безсумнiвний успiх наведених дотепiв, – пише Полторацький, – якi завжди викликають загальний утробний регiт авдиторii (ми були присутнi при читаннi цих дотепiв на вечорi в киiвському iнгоспi й могли спостерiгати iх вплив на авдиторiю) – е успiх, що межуе з успiхом триповерховоi лайки, порнографiчноi листiвки, похабноi анекдоти. Лише глибоким внутрiшнiм цинiзмом i карамазовщиною вiе вiд наведених дотепiв».



