Остап Вишня. Невеселе життя

уважно прочитав, вiн би зрозумiв, для чого писано.

А то вiн почав «захищати», а вийшло навпаки.

Невже Ви, шановний М. К., вважаете Ваших акторiв за таких нездiбних, що потрiбно цiлих 13 рокiв пiд Вашим режисьорством, щоб вони добре грали?

Що Ви, хай Бог милуе?

За вiщо це Ви iх так?

Я, наприклад, незважаючи на те, що, як Ви пишете, «кидаю образливi нарiкання в молодi Вашi сили», i то гадаю, що вони у Вас кращi, нiж Ви про iх думаете.

В те, що вони повнi любови до свого рiдного краю й до мистецтва я вiрю i за це годен iм кричати «Славу» без кiнця, а не тiльки добрим словом пiдтримати.

Але за те, як вони грали «Дай серцю волю» – не можу. При всьому мойому бажанню.

Коли вони будуть грати добре, хоч це навiть буде ранiш 13 рокiв, будемо пiдтримувати. І не хвалити, а дякувати. Розумiете, шановний М. К., – дякувати.

Павло Грунський

Замiсть фельетона

ОГЛЯД ЗАКОРДОННОЇ ПОЛІТИКИ

17 лютого 1920 р.

– Що я, справдi, гiрший за инших, чи що?

Яку газету чи журнал не розгорнеш, скрiзь тобi:

– Огляд закордонноi полiтики.

– «Вперед чи назад»?

– «Мирова катастрофа».

– «Свiтова пожежа».

– «Економичне банкроцтво».

– «Всесвiтня революцiя».

– «Новi полiтичнi комбiнацii».

Et cetera et cetera…

Розумiете, заздрiсно.

Усi пишуть, а я нi.

Так оце i я виришив оглянути закордонну полiтику за останнi мiсяцi.

Розумiеться, – це справа нелегка.

Але… Попробую.

Тай почуваю, що треба зазнайомити з цим питанням, а то багацько з наших громадян не поiнформованi.

Зустрiв одного приятеля.

Кричу:

– Товаришу! Де Шанель?! Чули?

Пiдходить.

– Продав, – каже, – 450 лопатками.

– ??

– Кого, – кажу, – продали?

– Та ви ж про шинель?!

– Про яку там шинель?! Де-Шанель! Новий француський презiдент. Вибрали оце недавно.

– А-а-а-а! Вибрали?! Недавно?! Що з того? І банк запечатали теж недавно. Прощайте. Поцюлуйте його в вiчi, а вiн вас хай цмокне двiчi. Та будете родичi: Де Шанель!

Людина, як бачите, зовсiм не знайома з останнiми закордонними мiжнароднiми подiями.

Ну, як тут не напишеш?

Звичайно, не буду ж я робити огляд мiжнародньоi полiтики всього свiту. Я лише буду говорити про ту полiтику, що «отут» у мене сидить. «Отут» – це значить – на потилицi.

* * *

Схiдне питання.

Значить, так.

У Францii був Жорж Клемансо.

В Англii, на жаль, ще й досi е Лойд Джордж.

Хоч останнiй i каже, що нiби хоче на покой, але бреше – не хоче.