На нашем сайте вы можете читать онлайн «Остап Вишня. Невеселе життя». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Остап Вишня. Невеселе життя

Дата выхода
30 ноября 2020
Краткое содержание книги Остап Вишня. Невеселе життя, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Остап Вишня. Невеселе життя. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Ця книга – справжній літопис невеселого життя найпопулярнішого й донині в Україні гумориста Остапа Вишні (1889–1956), який відбував сталінську «десятирічку» в концтаборах. Її упорядник, автор вступної статті й приміток, відомий літературознавець і архівіст Сергій Гальченко ще в 1989 році обстежив архіви Ухтпечлагу тодішньої Комі АРСР і зібрав матеріали, які вперше друкуються в такому повному обсязі.
Основою праці стали документи слідчої справи за 1933–1934 роки та комплекс архівних матеріалів із двотомної справи-формуляра на Остапа Вишню, в якій зібрані донесення понад півсотні секретних агентів спецорганів за 1922–1955 роки. В процесі слідства, яке велося методами фізичного і психологічного натиску, Остап Вишня визнав «провину»: нібито він мав особисто вбити партійного лідера республіки П. П. Постишева, за що був покараний десятирічним ув’язненням у таборах особливого режиму.
У книзі в хронологічній послідовності подаються записи із унікального документа тієї епохи – табірного щоденника Остапа Вишні – та його листи із концтаборів, де довелося перебувати письменнику. Це своєрідні шедеври літературної творчості, часто наповнені не традиційним українським, а чорним гумором страждальця-гумориста.
Публікуються і деякі літературні твори Остапа Вишні, які викликали шквал вульгарно-соціологічної критики із звинуваченнями письменника у буржуазному націоналізмі й навіть у фашизмі, а також листи та спогади його рідних і тих людей, з якими гуморист сидів в одній камері чи перебував в одному концтаборі.
Ця книга, що творилася упродовж тридцяти років, є свідченням боротьби системи із митцями, найталановитіші з яких зазнавали репресій і знищення.
Остап Вишня. Невеселе життя читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Остап Вишня. Невеселе життя без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
І нiколи не помилиться…
Його (чухраiнця) постать, його рухи, вираз, сказать би, всього його корпуса – все це так i випирае отi п'ять голiвних рис його симпатичноi вдачi.
Риси цi, як на ту старовинну термiнологiю, звалися так:
1. Якби ж знаття?
2. Забув.
3. Спiзнивсь.
4. Якось-то воно буде!
5. Я так i знав.
Розглянемо поодинцi всi цi п'ять характерних для чухраiнця рис.
Нагадаемо тiльки, що розкопанi матерiали сильно потерпiли од тисячолiтньоi давнини, а декотрi з них й понадриванi так, нiби на цигарки, хоч матерiали тi нi на книжки з сiльського господарства, нi на газети не подiбнi.
Одну з книжок, писану вiршами, викопано разом iз глечиком.
Академiки кажуть, що, очевидно, чухраiнцi накривали глечики з молоком поезiею: настiльки в них була розвинена вже тодi культура.
Книжка дуже попсована, вся в сметанi. Сметана та взялася струпом. Хiмiчний дослiд того струпа виявив, що то – крейда. Як догадуються вченi, сметану ту було накрито книжкою бiля якогось великого мiста.
Отже, дуже тяжко працювати над тими матерiалами. Через те характеристика кожноi нацiональноi чухраiнськоi риси може бути не зовсiм повна.
Ми заранi просимо нам те дарувати. Не ми в тому виннi, а тисячолiття.
Вивчати науково кожну окрему рису ми, за браком часу й мiсця, навряд чи зможемо. Доведеться обмежитись наведенням для кожноi з них наочних прикладiв: так, ми гадаемо, буде й швидше, й для широкого загалу зрозумiлiше.
Якби ж знаття.
Найхарактернiша для чухраiнцiв риса.
Повстала ця риса в чухраiнцiв от з якого приводу. Вшивав один iз них хату. Злiз аж до бовдура i посунувся. Сунеться й кричить:
– Жiнко! Жiнко! Соломи! Соломи! Соломи!..
Геп!
– Не треба…
Це, значить, кричав чухраiнець жiнцi, щоб вона, доки вiн гепне, соломи на те мiсце, де вiн гепне, пiдiслала. Не встигла жiнка цього зробити. Тодi виходить: «Не треба».
І от пiсля цього й укоренилася глибоко ця риса в чухраiнцеву вдачу.
– Якби ж знаття, де впадеш, – соломки б пiдiслав.
Або:
– Якби знаття, що в кума пиття…
І так в кожнiм випадку життя чухраiнського цивiлiзованого.
От будують чухраiнцi яку-небудь будiвлю громадську. Збудували. А вона взяла i упала. І зразу:
– Якби ж знаття, що вона впаде, ми б ii не сюди, а туди будували.
Є серед матерiалiв характерний запис, як попервах чухраiнцi свою культуру будували.



