Володимир Сосюра

Епiкриз до iсторii хвороби вже записував М. Фененко:

«Хворий, Сосюра Володимир Миколайович, 67 рокiв, поступив на лiкування в клiнiчний санаторiй «Конча-Заспа» 5 сiчня 1965 року зi скаргами на перiодичнi, короткочаснi болi в зонi серця, якi рiдко з’являлися, на незначну загальну слабкiсть. Болi мають стискаючий характер, короткочаснi, без iррадiацii, припинялися пiсля кiлькох глибоких вдихiв. Задишки немае. Немае набрякiв на ногах. Головних болiв та запаморочення не бувало.

25 вересня 1964 року перенiс дрiбноосередковий iнфаркт мiокарда передньобоковоi локалiзацii.

Лiкувався в санаторii IV Управлiння МОЗ УРСР, звiдки виписався 2 грудня 1964 року. Протягом мiсяця був удома, гуляв по вулицi та у скверi. Стан хворого був цiлком задовiльний.

На гiпертонiчну хворобу хворiе з 1951 року. Тиск кровi пiднiмався до високих цифр, 250/140 i вище. У 1959 роцi перенiс iнфаркт мiокарда.

Об’ективний стан при вступi до санаторiю. Загальний стан цiлком задовiльний. Хворий ходить. […] Тони серця приглушенi до глухих.

II тон акцентовано на аортi. Тиск кровi – 230/120. Над легенями перкуторний звук з незначним коробочним вiдтiнком. Дихання везикулярне, хрипiв немае. […]

У санаторii поставили дiагноз: гiпертонiчна хвороба II–III ст. Атеросклероз. Атеросклеротичний аортокардiосклероз, коронаросклероз. ____________________ Перенесено дрiбноосередковий iнфаркт мiокарда передньобоковоi локалiзацii (25.ІХ.64 р.). Ожирiння II ст. Хворому призначено 10-ту дiету, «Єсентуки» № 17 по 1/4 склянки двiчi на день.

«Rauvasani» по 1 стол. ложцi натщесерце. Дозволено виходити i прогулюватись у коридорi та у дворi до 200 м двiчi на день.

8 сiчня пiсля прогулянки хворий прийшов у палату i викликав чергового лiкаря. Скаржився на недостатнiсть повiтря, на незначнi загрудиннi болi та вiдчуття страху. Було констатовано напад астми середнього ступеня з незначним набряком легенiв, який тiльки починався. Пульс – 120–130 на 1 хв., аритмiчний, тони серця приглушенi, II тон акцентовано на аортi. Тиск кровi – 200/120.

У легенях дихання жорсткувате, вологi, дрiбноосередковi хрипи. Пiсля введеного кордiамiну з атропiном та промедолу внутрiм’язово, нiтроглiцерину пiд язик, ножних гарячих ванночок, гiрчичникiв на зону грудини всi явища припинилися, самопочуття хворого стало задовiльним. Хворий залишався у лiжку в напiвсидячому станi. Пульс – 90–94 на хв. з поодинокими екслурасистолами (нерозб. – С. Г.). Тони серця приглушенi. На аортi II тон акцентований. Тиск кровi – 180/120.