Кредо (збірник)

Їi смерть, наче блискавка, вразила серце нашого бiдолашного батька. Вiн був безутiшний. Нiщо не могло вiдволiкти його вiд цього горя. Вiн бiльше не ходив до суду, не займався справами, вiн був увесь переповнений i змучений горем. Йому порадили на якийсь час кудись поiхати, щоб розвiятися. Вiн послухав i вирушив у подорож. Але, на жаль, бiльше ми його не бачили. Безжалiсна смерть забрала в нас i його, як вона вже вкрала нашу матiр. Я не знаю, де йому судилося померти.

Мабуть, вiн не змiг витримати горя, що на нього навалилося.

Таким чином, ми залишилися сиротами без батька й матерi. Важко навiть уявити, як вразила Максимiлiана смерть батькiв. Вiн став зовсiм iншим. Досi, як i усi дiти його вiку, вiн був непосидючим, безтурботним, пустотливим хлопцем; та коли, як найстарший, побачив себе, так би мовити, головою сiм’i, вiн став статечним, розсудливим, працьовитим, серйозним i вимагав такоi ж серйозностi вiд нас.

Тепер, якщо вiн i приеднувався до наших iгор, то лише аби керувати. Вiн нас дуже любив i прямо-таки засипав уважною i нiжною турботою.

Ми залишились без пiдтримки, однi в цiлому свiтi, ми потребували, щоб хтось прийшов на допомогу. Двi сестри мого батька забрали мене i сестричку до себе; материнi батьки взяли на себе клопiт доглядати Максимiлiана i нашого молодшого брата Огюстена. Першого вiддали до колежу в Аррасi, де вiн за короткий час досягнув великих успiхiв, чим здивував своiх викладачiв.

Його схильнiсть до навчання дуже прикладалася до його обов’язкiв. З малого вiку вiн демонстрував м’яку та справедливу вдачу, за що його усi любили. Вiн рiдко брав участь у розвагах та iграх зi своiми приятелями. Вiн бiльше любив побути наодинцi i мiг годинами перебувати у роздумах. Йому подарували голубiв i горобцiв, якими вiн дуже опiкувався, i зазвичай проводив з ними вiльний вiд науки час.

У наклепницьких бiографiях, де мого брата Максимiлiана зображали найчорнiшими барвами, я вичитала, що його найулюбленiшою дитячою забавою були тортури над тваринами, що вiн обожнював вiдрубувати пташкам голови, аби наловчитися потiм вiдрубувати iх людям. Це ж як треба зневажати людей i вважати iх зовсiм безглуздими, аби пiдкидати iм такi нiсенiтницi.