Кредо (збірник)

Кредо (збiрник)

Шарлотта Робесп’ер

Видатного дiяча Великоi Французькоi революцii Максимiлiана Робесп’ера (1758–1794) спочатку вважали уособленням усiх людських чеснот i справжнiм представником народу, а потiм звинувачували у розв’язаннi кривавого терору, називаючи тираном i дияволом у людськiй подобi.

«Кредо» – це спогади його сестри Шарлотти, розповiдь про життя, дiяльнiсть i погляди Максимiлiана та його молодшого брата Огюстена, що був його споборником; це своерiдна спроба вiдновити справедливiсть.

Видання також мiстить роздуми Наполеона про Максимiлiана Робесп’ера (iмператор добре знав Огюстена Робесп’ера, багато чув вiд нього про його старшого брата i був обiзнаний з поглядами останнього), кiлька промов самого Максимiлiана Робесп’ера, деякi документи, що стосуються родини Робесп’ерiв, а також есей Альбера Лапонере «Люди-принципи», що е вступом до однiеi з перших публiкацiй книжки Ш.

Робесп’ер.

Шарлотта Робесп’ер

Кредо

© П. В. Мигаль, переклад украiнською, 2017

© О.

А. Гугалова, художне оформлення, 2017

* * *

Вступ вiд авторки

Я думала, що час, який руйнуе все, знищить i наклеп, що спотворив добрий образ мого нещасного брата Максимiлiана. Минуло тридцять три роки [Цю частину «Спогадiв Шарлотти Робесп’ер» було написано у 1827. – Л.[1 - Л. – Альбер Лапонере, республiканець i полум’яний шанувальник Максимiлiана Робесп’ера. Саме вiн переконав Шарлотту Робесп’ер написати спогади про ii братiв Максимiлiана i Огюстена, вождiв Великоi французькоi революцii.

Пiзiше вiн написав статтю «Люди-принципи» (див. «Додаток 2, с. 186») – передмову до цих спогадiв, якi помiстив як додаток до виданоi ним збiрки творiв Максимiлiана Робесп’ера. У текстi «Спогадiв…» i далi мiстяться його примiтки.]], як моiх двох братiв було вбито. Виросло цiле поколiння, а хибна думка про Максимiлiана, замiсть того щоб поступитися мiсцем правдi, лише поширюеться i посилюеться.

Я б дуже хотiла розвiяти цю страшенно упереджену думку, однак певнi особи, якi переймалися моiм становищем, порадили менi нiчого не розповiдати, бо це, певна рiч, сприятиме тому, що моi свiдчення буде взято пiд сумнiв, а мене звинувачено в необ’ективностi.

Я послухалася iхнiх порад, i, мабуть, дарма. Я не знала, що менi приписували листи проти мого старшого брата, для того щоб посилити висунутi проти нього звинувачення.

Я не впевнена, що на мого молодшого брата було зведено наклеп, як i на Максимiлiана, i навiть чути про таке не хочу.