Кредо (збірник)

Але я знаю, що його вбили за те, що вiн сказав: «Я подiляю чесноти свого брата». Ця заява стала для нього смертним вироком… Якою ж мораллю керувалися люди, що прирекли на смерть найзавзятiших демократiв?

Та iм цього було замало, i вони продовжили переслiдувати своi жертви навiть пiсля того, як поклали iх у могилу. Стративши добру людину, непiдкупного Максимiлiана, кати взялися його звинувачувати з такою завзятiстю, що мiй бiдний брат виглядав негiдником не лише на батькiвщинi, але й в iнших краiнах.

Вони скрiзь виливали на нього свою жовч: у брудних пасквiлях, газетах, бiографiях i навiть у романах. Вони доклали всiх зусиль, щоб ввести в оману бiльшiсть народу, укупi з мислителями, якi неминуче б вiдкрили собi очi на правду, якби захотiли взяти на себе клопiт вiддiлити ii вiд безглуздоi та ганебноi брехнi, що очорнила пам’ять про моiх братiв.

Негiдники бiльше переймалися, як поширити брехню, нiж тим, як докопатися до правди.

Утiм, я не можу повiрити, що серед стiлькох людей, завжди готових прийняти хибну думку, не знайшлося принаймнi декiлькох, якi не готовi судити iнших, якi задумаються над безглуздiстю звинувачень, що нависли над моiми братами.

Звинувачень, якi позбавленi доказiв i базуються лише на неприязнi iхнiх ворогiв.

Правда для одних неприемна, iншi до неi байдужi. Ось чому ii приховують столiттями. Честь i хвала вiльним вiд пересуду душам, що присвячують себе торжеству правди.

Якщо iснують люди, якi були зацiкавленi очорнити моiх братiв, викривити iхнi намiри, то принаймнi наступнi поколiння, якi мають виключне право давати оцiнку видатним особистостям, доведуть iхню невинуватiсть i вiдновлять факти з правдивоi точки зору.

Тим, хто вперто дотримуеться хибноi думки про моiх братiв i попри всю очевиднiсть вважае, що вони заслуговують на суворий осуд, що все ще поширений в багатьох головах, варто було б замислитися хоча б над тим, що двое людей, якi усе свое життя практикували добропоряднiсть, не могли зненацька стати негiдниками. Великий поет мав рацiю, коли казав:

Ти знаеш: хто в грiхи великi вдатись мае,

Той завжди з огрiхiв маленьких починае,

Хто мае Божеський закон переступить,

Той приписи земнi порушуе щомить,

Бо, як приречено вiд мудроi природи,

Ведуть до злочину помилок довгi сходи.

Нiколи ще ясних невиннощiв чоло

Не повивалося одразу в темне зло.

    Расiн. Федра (переклад М.