Месмер. Бейкер-Едді. Фройд. Лікування і психіка

Чи пiднiмаеться Спартак[10 - Спартак (?—71 до н. е.) – вождь найбiльшого повстання рабiв в Італii в 74–71 рр. до н. е. Уродженець Фракii. Був узятий в полон римлянами пiд час вiйни з фракiйцями у 80 р. до н. е., проданий в рабство, двiчi тiкав, схоплений i вiдданий до гладiаторськоi школи в м. Капу. Органiзував змову рабiв-гладiаторiв й очолив iхне повстання. Пiд його керiвництвом армiя рабiв здобула ряд перемог над римськими вiйськами. Загинув у битвi з римлянами в Апулii.], завжди принижений i побитий раб, проти римських легiонiв та когорт, чи Пугачов[11 - Омелян Іванович Пугачов (бл.

1742–1775) – керiвник найбiльшого повстання селян i козакiв у Росii в XVIII в. Кiлька разiв був заарештований i засуджений на заслання до Сибiру. Видавав себе за Петра III. Органiзував повстання, що охопило Поволжя та Урал. Здобув низку перемог над царськими вiйськами. Зазнав поразки, привезений у залiзнiй клiтцi до Москви й засуджений до смертноi кари – четвертування. Страчений у Москвi на Болотнiй площi 10 сiчня 1775 р. ], бiдний козак, проти величезноi Росii, чи Лютер[12 - Мартiн Лютер (1483–1546) – нiмецький мислитель i громадський дiяч, засновник протестантизму (лютеранства) в Нiмеччинi. Його знаменитi 95 тез, спрямованi проти продажу папських iндульгенцiй та iнших зловживань католицького духовенства, поклали початок реформаторському руху в Нiмеччинi, послужили сигналом до виступу опозицiйних сил проти римсько-католицькоi церкви.], широколобий августинський монах, проти всемогутньоi католицькоi вiри, – кожного разу, коли людина протиставляе об’еднаним силам усесвiту всього лише внутрiшню мiць своеi вiри й вступае в боротьбу, яка здаеться безглуздою й безнадiйною, саме тодi його душевна напруга творчо передаеться людям i створюе з нiчого неймовiрнi сили. Кожен iз наших великих фанатiв «лiкування духом» зiбрав навколо себе сотнi тисяч, кожен своiми справами й зцiленнями пробудив i розхитав свiдомiсть епохи, вiд кожного пiшли й проникли в науку сильнi течii. Фантастична ситуацiя: в епоху, коли медицина, завдяки просто казковому спорядженню, своiй технiцi, творить iстиннi чудеса, коли вона навчилася роздрiбнювати, спостерiгати, фотографувати, вимiрювати, пiддавати своему впливу й змiнювати найменшi атоми й молекули живоi тканини, коли всi iншi точнi науки сприяють iй i допомагають, i нiщо органiчне нiби не е таемницею, – саме в цей момент ряд незалежних дослiдникiв доводить непотрiбнiсть в багатьох випадках всiеi цiеi апаратури.