Месмер. Бейкер-Едді. Фройд. Лікування і психіка

Вiд змов давнини до терiака й мишачого послiду середньовiччя й до радiевого жезла якогось Цейлейса всi методи лiкування зобов’язанi у будь-яку епоху величезною часткою свого впливу волi до здоров’я, яка прокинулася у хворого, i лише такою мiрою, що атрибут цiеi вiри: магнiт, гематит або обприскування – при багатьох захворюваннях майже недiевий у порiвняннi з силою, направленою з боку хворого на цей атрибут. Тому не дивно, а навпаки абсолютно логiчно й природно, що саме вiдкритий в останню чергу метод дае найнесподiванiший успiх, бо йому, ще невiдомому, забезпечений максимум надii, яка благотворно сприяе йому з боку людини; так було i з Месмером.

Тiльки-но набула розголосу цiлюща дiя його магнiтiв в окремих, особливих випадках, як чутка про всемогутнiсть Месмера поширилася через Вiдень на всю краiну. І з ближнiх, i з далеких краiв поспiшають паломники до дунайського мага, кожен хоче випробувати дотик чудодiйного магнiту. Видатнi сановники закликають вiденського лiкаря в своi замки, в газетах з’являються повiдомлення про новий метод; сперечаються, оскаржують, пiдносять до небес i паплюжать мистецтво Месмера. Але головне: кожен хоче його випробувати або дiзнатися про нього. Ломота, посмикування, шум у вухах, паралiчi, рiзi в шлунку, розлад менструацiй, безсоння, бiль у печiнцi – сотнi хвороб, якi до цих пiр не пiддавалися жодному впливу, тепер вилiковуються магнiтом; чудо за чудом вiдбуваеться в будинку, який до цього часу призначався лише для затишку й веселощiв на Замiськiй вулицi, 261. Не минуло й року, як мандрiвник-iноземець привернув увагу Месмера до чарiвного засобу, а слава доти невiдомого лiкаря настiльки вийшла за межi Австрii, що доктора з Гамбурга, з Женеви, iз найрiзноманiтнiших мiст просять його пояснити iм спосiб застосування його настiльки дiевого, за чутками, магнетичного курсу, щоб вони могли продовжувати його дослiди i зi свого боку сумлiнно перевiрити. І велика спокуса для месмерiвського самолюбства! – обидва лiкарi, яким вiденський цiлитель довiрився в листах, д-р Унцер iз Альтона i д-р Харза з Женеви, повнiстю пiдтверджують чудову цiлющу дiю, якоi вони досягли за методом Месмера за допомогою магнiту, й обидва за своею iнiцiативою друкують схвальнi статтi про месмерiвськi методи. Завдяки таким переконаним позитивним вiдгуками Месмер знаходить все бiльше й бiльше послiдовникiв; зрештою курфюрст закликае його навiть в Баварiю. Але те, що з’явилося так яскраво у Вiднi, пiдтверджуеться так само блискуче в Мюнхенi.