Месмер. Бейкер-Едді. Фройд. Лікування і психіка

Із дилетантськоi гуманностi й завдяки фiлософськiй зацiкавленостi вiн безоплатно практикуе у своему маетку в Бюзансе магнетичне лiкування за вказiвкою свого патрона. Його хворi зовсiм не iстеричнi маркiзи й аристократи-занепадники, а кавалерiйськi солдати, селянськi хлопцi, грубий, здоровий, не неврастенiчний (i тому подвiйно важливий) матерiал для дослiдiв. Якось знову до нього звертаеться цiла група тих, хто шукае допомоги, i граф-фiлантроп, вiрний вказiвкам Месмера, намагаеться викликати у своiх хворих по можливостi бурхливi кризи.

Але раптом вiн дивуеться, бiльше того лякаеться. Молодий пастух на iм’я Вiктор, замiсть того щоб вiдповiсти на магнетичнi паси очiкуваними вiд нього посмикуваннями, конвульсiями й судомами, просто проявляе втому й мирно засинае вiд погладжувань графа. Через те, що така поведiнка суперечить правилу, згiдно з яким магнетизер мае, перш за все, викликати конвульсii, а не сон, Пюiсегюр намагаеться розворушити незграбу. Але марно! Пюiсегюр кричить на нього – той не рухаеться. Вiн трясе його, але, дивна рiч, цей селянський хлопець спить зовсiм iншим сном, не нормальним. І раптово, коли вiн знову вiддае йому наказ встати, хлопець дiйсно встае й робить кiлька крокiв, але з закритими очима. Незважаючи на зiмкнутi повiки, вiн тримаеться зовсiм як наяву, як людина, що володiе всiма почуттями, а сон в цей час продовжуеться. Вiн серед бiлого дня впав в сомнамбулiзм, почав бродити увi снi. Збентежений Пюiсегюр намагаеться говорити з ним, ставить йому запитання. І що ж, селянський хлопець у своему станi сну вiдповiдае цiлком розумно й ясно на кожне запитання, i навiть бiльш вишуканою мовою, нiж зазвичай. Пюiсегюр, схвильований цим своерiдним явищем, повторюе дослiд. І дiйсно, йому вдаеться викликати такий стан неспання увi снi, такий сон наяву за допомогою магнетичних прийомiв (правильнiше, прийомiв навiювання) не тiльки у молодого пастуха, а й в iнших осiб. Пюiсегюр, охоплений пристрасним збудженням вiд несподiваного вiдкриття, з подвоеною ретельнiстю продовжуе дослiди. Вiн дае так званi пiслягiпнотичнi накази, тобто велить, знаходячись увi снi, виконати пiсля пробудження ряд певних дiй. І справдi, медiуми й пiсля повернення до них нормального стану свiдомостi, виконують з точнiстю усе вiдповiдно з наказом, який вони отримали в станi сну.