Месмер. Бейкер-Едді. Фройд. Лікування і психіка

Органiзацiйнi форми й обрядовiсть запозиченi в середньовiчних цехових об’еднань мулярiв, якi передбачали пiдпорядкування статуту, суворе дотримання професiйноi таемницi, зберiгання iнструментiв у спецiальних примiщеннях (ложах).

52

Вольтер (спр. iм’я Франсуа Марi Друе; 1694–1778) – французький фiлософ-просвiтитель, письменник i публiцист. У своiх роботах пiддав критицi клерикалiзм, християнський песимiзм, деспотичну форму правлiння. Листи закiнчував словами «роздавiть гадину!» («Esraser l’infame!»), маючи на увазi церкву.

53

Розенкрейцери – члени одного з таемних релiгiйно-мiстичних масонських товариств XVII–XVIII ст., поширених у рiзних краiнах свiту, включаючи Нiмеччину, Нiдерланди, Росiю, нерiдко видавали себе за магiв й алхiмiкiв. Їхня емблема – роза й хрест.

54

Алхiмiки – «фахiвцi», якi в рiзний час намагалися за допомогою «фiлософського каменю» перетворити неблагороднi метали (мiдь i свинець) на благороднi (золото й срiбло).

У середнi вiки лабораторii алхiмiкiв iснували в палацах королiв i князiв, епископiв i багатих купцiв. Багато захiдноевропейських алхiмiкiв було канонiзовано католицькою церквою.

55

Фiлалети – «друзi iстини», члени масонськоi ложi, яка була створена в 1773 р., послiдовники знаменитого англiйського алхiмiка Іренея Фiлалета (XVII ст.).

56

Мадам де Помпадур (Жанна-Антуанетта Пуассон; 1721–1764) – впливова фаворитка французького короля Людовiка XV.

57

Дерево Дiани – амальгама срiбла й ртутi, яка кристалiзуеться у формi дерева, iй приписували чудодiйнi властивостi. Дiана у стародавнiх римлян – богиня мiсяця, ототожнювалася з грецькоi Артемiдою – богинею полювання, покровителькою породiль, зображувалася з луком i стрiлами, iнодi з пiвмiсяцем на головi. Центром ii культу був храм у гаю Немi бiля м. Арiцин. Згiдно з мiфом, «царем лiсу» ставав той, хто, вбивши колишнього «царя», вiдламував гiлку вiд священного дерева.

58

Джованнi Джакомо Казанова (1725–1798) – iталiйський письменник, мандрiвник, автор «Спогадiв» у 12 томах, що оповiдають про закулiсне життя придворного суспiльства рiзних держав Захiдноi Європи другоi половини XVIII ст., а також про численнi любовнi й авантюрнi пригоди автора.

59

Люцифер – у християнськiй мiфологii сатана, занепалий ангел, повелитель пекла, диявол.

60

Граф Сен-Жермен (пом. 1795 р.