Зоряні миті людства. Новели (збірник)

Безглузда притичина перешкодила негайному успiховi, бо один рибалка з Булонi, гадаючи, нiби зловив надто вже гладкого вугра, вирвав уже прокладений кабель. Але 13 листопада 1851 року друга спроба виявилася вдалою. Отже, Англiю приеднали, i завдяки цьому Європа стала справдi Європою, сутнiстю, що единим мозком i единим серцем одночасно переживае всi поточнi подii.

Такий величезний успiх за кiлька коротких рокiв – адже що iншого означають десять рокiв в iсторii людства, як не мить, щоб клiпнути оком? – пробудив, безперечно, в того поколiння незмiрну вiдвагу.

Всi задуми, за якi бралися, закiнчувались успiхом, i то з казковою швидкiстю. Ще кiлька рокiв – i Англiя вже пов’язана телеграфом з Ірландiею, Данiею i Швецiею, Корсика – з континентом, i вже намагаються приеднати до мережi Єгипет, а отже, й Індiю. Але одна частина свiту, i то найважливiша, приречена, здаеться на тривалу вiдокремленiсть вiд цього ланцюга, що оперiзуе свiт: Америка. Бо i Атлантичний океан, i Тихий – обидва внаслiдок своеi безкiнечноi широчiнi не дають змоги поставити промiжну станцiю, тож як iх можна перетяти одним кабелем? У тi дитячi роки електрики всi фактори були ще невiдомi. Нiхто ще не вимiрював глибини океанiв, люди ще дуже неточно знали iхню геологiчну структуру, ще не перевiряли, чи на такiй глибинi прокладений кабель витримае тиск нагромаджених безкiнечно водяних мас. І, навiть якби було технiчно можливо безпечно прокласти отакий безкiнечний кабель на тих глибинах, де взяти такий великий корабель, що витримае залiзний i мiдний тягар двох тисяч миль цього кабелю? Де знайти динамо-машину такоi сили, щоб вона могла ненастанно передавати електричний струм на вiдстань, яку на пароплавi треба долати принаймнi два, а то й три тижнi? Бракувало всiх передумов. Ще не знали, чи в глибинi свiтових морiв не кружляють магнiтнi потоки, якi б могли вiдхилити електричний струм, люди ще не мали достатньоi iзоляцii, не мали точних вимiрювальних приладiв, знали тiльки початковi закони електрики, якi тiльки-но дали змогу розплющити очi пiсля кiлькасотрiчного сну незнання. «Неможливо! Абсурд!» – енергiйно вiдмахувалися вченi, тiльки-но хто згадував про план протягти кабель через океан. «Можливо, згодом», – казали найсмiливiшi помiж технiкiв. Навiть Морзе, чоловiковi, якому телеграф завдячував досi своiми найбiльшими досягненнями, той план видавався непродуманим ризиком.