Зоряні миті людства. Новели (збірник)

Зорянi митi людства. Новели (збiрник)

Стефан Цвейг

Цикл iсторичних мiнiатюр вiдомого австрiйського письменника Стефана Цвейга (1881–1942) «Зорянi митi людства» розповiдае про епiзоди минулого, що поеднають долю людини з поворотними моментами в iсторii. Читач дiзнаеться про останню подорож Толстого в Астапово, помилування Достоевського, повернення Ленiна в Петроград 1917 року. Серед героiв циклу також султан Мехмед-завойовник, який захопив Константинополь i тим поставив крапку в iсторii Вiзантiйськоi iмперii; Руже де Лiль, автор знаменитоi «Марсельези»; маршал Грушi, що спiзнився на поле битви пiд Ватерлоо i тим самим визначив поразку Наполеона… Саме «Зорянi митi людства» разом з новелою «Амок» принiсли письменнику свiтову славу.

Є почуття й бажання, що нiколи не змiнюються. І Цвейг, як нiхто, вмiв описати iх, перш за все пристрасть – неконтрольовану, несамовиту любов, не важливо, до чоловiка чи жiнки, до грошей чи до гри, до пригод чи влади над iншими. Його новели захоплюють незвичайними сюжетами, коханням на межi життя й смертi, напруженiстю та драматизмом.

Стефан Цвейг

Зорянi митi людства

Новели

© О. А. Гугалова, художне оформлення, 2017

© П. В. Таращук, переклад украiнською, 2017

© Н. Сняданко, переклад украiнською, 2010

© В. Бобинський, переклад украiнською

© І. Стешенко, переклад украiнською

Die ?bersetzung ins Ukrainische dieser Ausgabe wurde vom Europ?ischen ?bersetzer-Kollegium Straelen (Deutschland) unterst?rzt

Переклад цього видання здiйснено за пiдтримки Європейського колегiуму перекладачiв у Штраленi (Нiмеччина)

* * *

Зорянi митi людства[1 - © П.

В. Таращук, переклад украiнською, 2017]

Передмова

Жоден митець не е митцем ненастанно всi двадцять чотири години свого щоденного життя, бо все суттеве i тривале, що вдаеться йому, завжди вiдбуваеться в нечисленнi та рiдкiснi митi натхнення. Так само й iсторiя, якiй ми дивуемось як найвидатнiшому поетовi та акторовi всiх часiв, аж нiяк не завжди е творчою.

Навiть у цiй «таемничiй майстернi Господа», як шанобливо назвав Гете iсторiю, вiдбуваеться незмiрно багато байдужого i повсякденного. Навiть тут, як i всюди в мистецтвi та життi, незабутнi моменти рiдкiснi. Здебiльшого iсторiя, наче хронiст, байдуже i наполегливо нанизуе ланку за ланкою в довжелезному ланцюгу, що йде крiзь сторiччя, складае факт до факту, бо кожне зусилля потребуе часу для пiдготовки, кожна справжня подiя – розвитку.