Дем'ян Многогрішний

Многогрiшному судилося не лише зберегти свою посаду пiд час змiнення влади, але й стати при новому гетьманi сiверським гетьманом, тобто наказним гетьманом усiеi Лiвобережноi Украiни? Причиною цього, на думку iсторикiв, були давнi зв’язки Д. Многогрiшного та П. Дорошенка. Один з перших дослiдникiв iсторii Украiни Дмитро Бантиш-Каменський називав Д. Многогрiшного серед тих, хто через кошового Запорозькоi Сiчi Івана Сiрка запросив П. Дорошенка в похiд на Лiвобережну Украiну й таким чином посприяв поваленню І.

Брюховецького. «У цей час Сiрко, – писав Д. Бантиш-Каменський, – домовившись таемно з генеральним осавулом Многогрiшним i деякими старшинами, вiдрядив посольство до Дорошенка, прохаючи його стати до проводу. <…>Можна собi уявити, як зрадiв Дорошенко, коли в його таборi з’явилось козацьке посольство, якого вiн уже давно чекав. Сповнилося тодi його бажання стати гетьманом обох бокiв Днiпра. Одаривши щедро представникiв народу, поквапився вiн вирушити в похiд <…>». В. Горобець наводить факти листування чернiгiвського полковника Д. Многогрiшного та правобережного гетьмана П. Дорошенка напередоднi його наступу на Лiвобережжя 1668 р. цей зв’язок Дем’яна Гнатовича з найвизначнiшим украiнським гетьманом доби Руiни та палким украiнським патрiотом, можливо, свiдчив про те, що погляди П. Дорошенка i Д. Многогрiшного на майбутне Украiни були близькими.

Проте стосунки Д. Многогрiшного i П. Дорошенка швидко зiпсувалися, i причини для того були досить серйознi. Коли Петро Дорофiйович повернувся до правобережного Чигирина, на Лiвобережну Украiну знов посунули росiйськi вiйська.

Московський цар аж нiяк не хотiв миритися з утратою своеi «законноi» (пiсля Андрусiвського договору) частини украiнських земель. «Повiдомлення про повернення Дорошенка з вiйськами на Правобережжя, – зазначае В. Горобець, – росiйське командування сприйняло як сигнал до початку контрнаступу на Лiвобережжя. “Скупивши войска немалiе”, воевода Г. Ромодановський скерував iх на Сiверщину. На Рiздво Пресвятоi Богородицi Ромодановському вдалося оволодiти Нiжином. Учинивши там показово жорстоку розправу над жителями мiста, воевода вирушив у похiд на Чернiгiв. Не маючи достатньо сил, аби вiдбити наступ царськоi армii, Многогрiшний звертаеться iз закликами по допомогу до Дорошенка. Але той, зайнятий боротьбою з поляками та стривожений заколотом запорожцiв на чолi з П. Cуховiем, змiг вiдправити на Сiверщину суто символiчну допомогу».

Г.